Навіщо хвилюватися?

Біблія багато разів застерігає нас не турбуватися. Як бачимо, хвилювання – це вибір. Хвилюючись, ми дозволяємо своєму розуму зосереджуватися на труднощах та негараздах. Різниця між хвилюванням і занепокоєнням полягає в тому, яке місце ви відводите Богові у вашому ставленні до проблем. Хвилювання витісняє Бога з цього процесу і зосереджує увагу лише на проблемі. Коли ж ми маємо щире занепокоєння, ми повинні принести його до Господа, дослухатись Його настанов та зосередитись на Ньому. Послання до Филип'ян 4:6 нагадує нам ні про що не турбуватися, але натомість молитися про все.

Якось маленька дівчинка сказала своїй мамі: "Ти знаєш, що тривога – це вигадка?". Мама попросила її пояснити, і дівчинка відповіла: "Якщо ми належимо Ісусу, нам нема про що хвилюватися". Вона продовжила: "Диявол голосно кричить, закликаючи нас турбуватися, але Бог говорить тихо, тож ми повинні бути спокійними, щоб почути те, що Він шепоче". Найкращим у її словах є те, що вона наголосила на тому, що "Бог шепоче". Який чудовий наочний приклад, що демонструє, наскільки Він близько. Цей факт сам по собі повинен прогнати всі наші тривожні думки.

Якщо ми обираємо хвилюватися, ми ніби готуємо себе до трагедії. Марк Твен чудово сказав про це: "У своєму житті я пережив багато жахливих подій, деякі з яких дійсно відбулися". Така руйнівна поведінка відчиняє двері для тривоги та стресу. Якщо її не зупинити, тривога вкраде наше здоров'я і наше щастя.

У Книзі Приказок 17:22 сказано: "Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.". Занепокоєння здатне зробити нас хворими. Медичні дослідження засвідчують, що стрес є причиною 90% хвороб. Ми не були створені для того, щоб хвилюватися, але для того, щоб довіряти. Ми віддаємо шану Богові, коли довіряємо Йому і віримо, що Він може впоратися з усіма негараздами, які трапляються на нашому шляху.

Ісус каже нам не турбуватися про завтрашній день, тому що кожен день має достатньо власних проблем (див. Матвія 6:34). Якщо ми можемо щось зробити, щоб розв'язати проблему, ми повинні це виконати. Наша стурбованість повинна мотивувати нас до дії. Якщо ж ми нічого не можемо вдіяти, то безглуздо турбуватися про те, що від нас не залежить.

Прийміть сьогодні рішення довіритись Богові, відмовившись від тривог.

Моліться:
Дорогий Ісусе, дякую за те, що я можу віддати Тобі всі свої турботи, бо Ти піклуєшся про мене. Допоможи мені зосередитися на Тобі, а не на моєму страхові.

Роздумуйте:
На чому ви зосереджені сьогодні? Якщо ви зосередите свій розум на Богові, Він замінить ваші тривожні думки цілковитим спокоєм.