День 8

Нинішній біль може змусити людей робити дивні речі. На початку травми, хоч фізичної, хоч емоційної, люди навколо нас зазвичай проявляють співчуття та розуміння. Але з часом новизна зникає, співчуття може згаснути, а на його місце приходять припущення. Чи не зробили ми щось, що призвело до цієї ситуації? Це покарання? Чи ми просто непомічені Господом?

Єлизавета та Захарія пройшли роки безпліддя. Вони не тільки прагнули мати дитину, як багато пар, але й безплідність у їхній час особливо зневажалася, що додавало до їхньої скорботи. Біль залишався з ними задовго після того, як вони зрозуміли, що мати дитину не вийде так, як вони сподівалися.

Як ми можемо пройти через біль з гідністю та чесністю, коли сезони перетворюються на роки чи навіть десятиліття?

Єлизавета та Захарія залишалися вірними своїй надії на дитину (навіть якщо було боляче бачити, як ця надія не здійснюється день за днем) і своїй ролі священицької родини. Вони показують нам, що розчарування та надія можуть співіснувати у зламаному світі. Ми можемо довіряти Господу своє життя, навіть коли не розуміємо, чому маємо біль, бо Він є Господь.

Одного дня їхні молитви про майбутнє стали їхньою теперішньою реальністю. Ангел сказав Захарії, що Бог почув їхні молитви про дитину. Те, що здавалося неможливим для людини, раптом стало реальним з Богом. Коли світ дає вам причини відмовитися від надії, пам’ятайте, що великій милості завжди передували крики великого болю протягом всієї історії. Той самий Бог, який почув Ізраїль у рабстві, Давида, що втікав від Саула, і скорботу Єлизавети, той самий Бог, який слухає кожне слово з ваших уст.

Цього тижня ми звертаємося до нинішнього болю. Не тому, що потопаємо в жалю, а тому, що наш нинішній біль пропонує можливість з’єднатися з Господом і виразити нашу віру (якою б великою чи малою вона не була), що Він вірний Своєму Слову і що радість прийде через наші випробування. Замість того щоб розглядати наші обставини як дискомфорт, якого слід уникати, наблизьмось до них, щоб шукати втіху, яку Бог може дати тим, хто всім серцем прагне Його.

Крок дії: Який нинішній біль ви бачите у своєму житті та навколо нього? Не здавайтеся у своїх молитвах і прагненні втіхи від присутності Бога. Відновіть свою довіру до Господа, приносячи Йому свої болі в молитві ще раз сьогодні.