Сімейний Адвент, тиждень 3 (від спільноти Infinitum)Зразок

Що значить ОТРИМАТИ щось? Уяви, що я вручаю тобі загорнений подарунок (на здоровʼя :) ). Перший спосіб отримати це — простягнути руки, щоб узяти його від мене. Але після того ти відкриваєш пакунок, і це інший тип «отримання». Наприклад, якби загорнуте мною виявилося величезним мішком з M&Ms, які повністю вкриті брудом, ти б не почувався так само, коли б я вручив тобі гігантський мішок із запечатаними та незабрудненими M&M-с (тими, що з арахісовою пастою, які мені найбільше подобаються, оскільки бажаю для тебе тільки найкращого!). Тепер… я припускаю, що мої улюблені M&Ms тобі не смакують, отже, можливо, ти так і не «отримаєш» мій справжній подарунок :). Але ти зрозумів суть. Отримання — це дещо більше, ніж виконана твоїми руками фізична дія. Насправді це стан серця!

Отже, тепер уяви собі це... Бог, втиснувшись у крихітну людину-немовля, з’являється на землі. МИ знаємо, що це був даний Ним для нас подарунок, але чи замислювався ти колись про те, що Бог, можливо, хвилювався або запитував себе, чи приймемо ми Його? Звичайно, Він міг переконатися, що Немовля Ісуса було прийнято фізично, проте, саме так, як ти силою не зробиш когось своїм другом, Бог не примушує людей, отож у перше Різдво Йому було цікаво чи вони приймуть Його серцем. Чи запросять.

Як відважно з Його боку. Ти напевно колись намагався знайти нового друга; це вимагає хоробрості!

Розповідаючи різдвяну історію, ми завжди кажемо: «бо не було їм місця в заїзді», коли пояснюємо, чому Бог народився в хліві… але мені цікаво, чи цього Різдва для Нього є місце у наших серцях? Чи прийняли ми Ісуса так, як Він сподівався?

Можливо, колись раніше ти запросив Ісуса до свого серця та життя, проте давай знову використаємо фантазію на мить… уяви своє серце. Це місце, в якому ти зберігаєш любов до своєї родини, радісні спогади, ба навіть ті, що досі болять, коли думаєш про них. Орудуй своєю уявою, щоби здійснити невелику подорож своїм серцем. Чи є у ньому місце, куди б ти не хотів привести Ісуса, здійснюючи цю мандрівку?

Деяким із нас стає незатишно, коли Ісус хоче поговорити з нами про наші помилки. В інших прокидається впертість, коли Він бажає порозмовляти з ними про те, щоби бути добрими до певних людей. А декому з нас стає страшно, коли Ісус хоче поділитися з нами тим, що ми можемо зробити, щоб донести до світу Його красу.

Нам не потрібно боятись; Ісус лагідний і люблячий та завжди в гарантує безпеку в кожному куточку наших сердець. Отже, подарунок, який ви можете дати Ісусу цього Різдва — це прийняти Його (запросити) до свого серця. До кожного куточка й таємного проходу.