Адвент. Здивовані Богом. Тиждень 4 (від спільноти Infinitum)Зразок

Ви коли-небудь обіймали дерево? Або сідали на лавку в парку цілеспрямовано, щоб поспостерігати за білками? А як щодо лежання на спині в траві, щоб вивчати хмари? Ви коли-небудь налаштовувалися на пташиний спів? Природа кишить величчю Бога. Коли востаннє перехоплювало подих від краси природи? Ці моменти відзначають нас. Так багато аспектів природи мовчать, але вони оспівують роботу Бога. Навіть найвеличніші гірські хребти, поціловані заходом сонця, надзвичайно органічні/прості у своїй «пісні».

Бог ніколи не був обмежений у тому, що Він може використовувати для виконання Своєї роботи у світі. Іноді правда про те, що дерева проголошують Його природу, нагадує нам про те, наскільки великою і прекрасною є наша роль як співтворців у Царстві. І бувають моменти, коли правда зірок нагадує нам про те, наскільки ми малі (і, чесно кажучи, непотрібні) у захисті існування Бога.

Коли Марія зупиняється, щоб подумати про дивовижну роботу Бога, вона з такою чіткістю висловлює це напруження, яке ми всі поділяємо. Вона співає про дивовижне звернення Бога на неї; вона визнає велику роль у спадщині, яку вона залишить; вона правильно оцінює це з реальністю, що це Божа робота, яка виконується, не ухиляючись від своєї участі в ній.

Попри те, як часто ми буваємо приємно здивовані Божою роботою (Його методами, часом, масштабами, партнерами тощо), підкоритися Йому залишається для нас щоденним викликом. Ми більше резонуємо з запитаннями Захарії, ніж із заявами Марії.

Поміркуймо на мить над деякими з наших припущень, які викликають у нас напругу на шляху до покори:

Хто є найбільш гідними для виконання Божої роботи? Чому?

Кого ви знаєте, хто показує, що Бог діє у світі не так, як ви думали?

Чи є місце, де ви вагаєтеся приєднатися до Бога в Його роботі через запитання щодо того, як Він вибрав вас як співтворця?

Що ви можете отримати від пісні Марії (сьогоднішнє читання Святого Письма), щоб сформувати ваше прийняття дивовижної роботи Бога у вашому житті?