Пізнай СловоЗразок

Повторення Закону 4:2 стверджує: «Не додавайте нічого до того, що я вам заповідаю, і не забирайте нічого з цього...» Ця сама думка повторюється в Новому Завіті в Об’явленні 22:18-19 з дуже жорсткими покараннями.. Релігійна людина дуже швидко дотримується частини про те, щоб не применшувати жодної з Божих заповідей, але, здається, існує неписаний закон, згідно з яким додавати до них можна. Кожна деномінація має свій власний набір «що можна і чого не можна робити», яких немає в Писанні, і, як і у лицемірних фарисеїв, їхні неписані закони зазвичай стосуються зовнішнього вигляду.

Ми повинні пам’ятати, що додавати до Божих заповідей так само погано, як і відбирати. Нам потрібно говорити, коли говорить Біблія, і мовчати, коли Біблія мовчить.

Божі заповіді та людські традиції – це не одне й те саме, і їх завжди потрібно чітко розрізняти. Будь-яка спроба поставити їх на один рівень завжди призведе до того, що Слово Боже втратить ефект. Ви повинні або «відкинути» Божу заповідь, щоб дотримуватися людських традицій, або ви повинні «відкинути» людські традиції, щоб дотримуватися Божих заповідей (Вих. 20:3). Церковна Літургія є традицією, і сьогодні церква навчає багатьом речам, які можна і не можна робити. Ми можемо нейтралізувати позитивну силу Божого Слова щодо нас, і ніщо не зробить це швидше, ніж піднесення людських традицій над Божим Словом. Боже Слово все ще правдиве (Рим. 3:3-4) і не повернеться до Нього порожнім (Іс. 55:11).

Слово не принесе користі тим, хто в нього не вірить, але саме собою Боже Слово не втрачає сили. Якщо дехто не вірить Божому Слову чи від цього Боже Слово стає неефективним? Відповідь на це питання - однозначне "ні!" Боже Слово все ще має свою силу спасати, і воно принесе вам користь, якщо ви поєднаєте його з вірою.