Чарівність РіздваЗразок

"Чарівність мозаїки"

У дитинстві у нас із братами й сестрами було негласне змагання: хто більше всіх вразить маму й тата найоригінальнішим подарунком різдвяного ранку. Одного року фотографія наших батьків часів старших класів, вставлена ​​в рамку та з вигравіруваними іменами, практично "зробила Різдво". Наступного року в спробі подарувати своїй мамі чудову мить різдвяного ранку я зібрала всі її улюблені футболки, включаючи стару футбольну майку батька зі старших класів, змахнула пил із швейної машинки й пошила стьобане покривало, повне спогадів і сентиментальності.

Це химерно виткане покривало розповідало історію, яка об'єднувала, здавалося б, не пов'язані між собою події в єдиний приголомшливий сюжет. Різдво для мами мало стати чарівним. Перемога була у мене в кишені.

Цар Давид знав як зібрати шматочки докупи, аби показати свою любов. Нехай його мотивом не було суперництво з братами й сестрами, але цар Ізраїля хотів побудувати храм на честь Бога, Якого любив. Хлопчик-пастушок, який став царем, мріяв про місце, де міг би жити Дух Божий; він прагнув наблизити Божу присутність.

Але Бога мав інший план наблизитися до свого народу.

Він ткав спадок, який неможливо було зберігати в приміщенні. Мозаїка Божої історії складалася так, як Давид не міг би собі уявити навіть у найсміливіших мріях. І Бог збирався використовувати сім'ю Давида, аби виконати свої наміри.

"Бо влада Його постійно зростатиме,
і настане безпечний мир для престолу й землі Давида,
стверджуючи й зміцнюючи їх у справедливості та праведності відтепер і навіки". - Ісаї 9:7

Бог послав Спасителя з роду Давида на ім'я Ісус. Як і Давид, Він був відомий як Пастир і Цар, але цей Цар не був не схожим на жодного царя, який коли-небудь був в Ізраїлі. Він не жив у храмі, але був із обітницею. Він був нашим Еммануїлом - Богом з нами.

Голлі Ґоддард
Waumba Land