Непрощення

Непрощення є грішним. Це духовно, емоційно та фізично руйнівно. Воно бере і бере, а натомість нічого не дає. Щобільше, зі Святого Письма ми бачимо, що наше прощення від Бога залежить від нашого прощення іншим. Вічність, буквально рай і пекло, висять на терезах нашої готовності прощати. Доля наших душ залежить від нашого рішення прощати чи не прощати одне одного.

У Євангелії від Матвія 6:14-15 цей принцип чітко пояснюється. Коли ми прощаємо наших братів і сестер, які згрішили проти нас, Бог простить нас. Але коли ми не виявляємо прощення, Бог не пробачить нам.

В Ефесян 4:32 далі сказано, що нам потрібно виявляти прощення, яке Христос Бог спочатку показав нам. Нам потрібно виявляти співчуття до наших братів і сестер. Як ми могли цього б не зробити? Ми не заслуговували на прощення, яке нам показав Бог. Як ми можемо сказати, що хтось інший не гідний нашого прощення?

Зрозумійте це: ми не прощаємо інших для них. Ми прощаємо їх для нас. Відсутність прощення людини не тримає її в ланцюзі. Це тримає нас у ланцюгах. Існує свобода, яка приходить, коли ми прощаємо. Коли ми молимося сьогодні, кайдани, які падатимуть, спадуть з нас. Навіть якщо люди ніколи нас не пробачать, це не має значення. Ми будемо вільні. Ми виправимося перед Богом.