Соціальна свідомість в інстасвітіЗразок

П'ять років тому я переїхала зі своєї квартири у родину з шести осіб в чудову кімнату, яку ділила з сусідкою. Перед тим, як я заселилася, вони сказали: "Ласкаво просимо до нас, але знай, що ми грішні, і ти переконаєшся в цьому, коли поживеш з нами".

Вони мали рацію. Жити з кимось день у день, користуватися спільною вбиральнею та пральною машиною – це найкращий спосіб, який я знаю, щоб пізнати когось іншого – і себе.

Соціальні мережі – це майже повна протилежність життю з кимось. Ми відбираємо частинки себе, які хочемо показати світові. Усе, що люди бачать у моїх соціальних мережах, – це ретельно контрольований простір, куди я їх запрошую.

Зовсім не означає, що соціальні мережі – це щось погане. Вони забезпечують нас можливістю спілкуватися, для цього ми й створені. Наш Творець – Отець, Син і Дух – перебуває у спілкуванні з Самим Собою. Від шлюбу у Книзі Буття 2 до обітниці сім'ї, даної Аврааму в Книзі Буття 12, ясно, що Бог цінує стосунки.

Для цього в соціальних мережах ми можемо знайти біблійні уроки, професійні зв'язки та християнські групи підтримки. Ми можемо ділитися новинами про служіння, організовувати обідні зустрічі, ділитися з сім'єю та друзями новинами про дітей, що підростають.

Але ми повинні бути обережними, адже соціальні мережі також роблять стосунки поверхневими. Повідомлення з двох речень або десятисекундні сторіз можуть замінити тривалі розмови. Прочитавши чийсь твіт на політичну тему без повноцінної чесної розмови, ми можемо змінити свою думку про цю людину. А час, який ми проводимо онлайн, майже завжди відриває нас від спілкування з кимось у реальному житті.

Що ж нам робити?

По-перше, пам'ятайте, що ми ніколи не буваємо самотніми чи непоміченими. У нас вже є найкращі стосунки, про які ми тільки могли мріяти. Нам не потрібно використовувати соціальні мережі для того, щоб накопичувати тисячі зв'язків або для того, щоб переконатися, що всі наші друзі згодні з нами. Натомість ми використовуємо соціальні мережі найкраще тоді, коли запрошуємо інших до спілкування з Богом, яке ми вже маємо.

Коли ми з'являємося в Інтернеті, нас, християн, повинні впізнавати по нашій любові. Наша взаємодія повинна бути милостивою і щедрою. Якщо ми мислимо упереджено, відчуваємо гордість або заздрість, ми повинні зізнатися в цьому Господу. Його благодать покриває нас, і тільки в Ньому ми знаходимо силу і мудрість чинити правильно.

Якщо соціальні мережі позбавляють вас християнського спілкування, то, напевно, вам варто їх залишити. Або, можливо, вам слід обмежити час, який ви проводите в мережі, щоб покращити якість спілкування, яке він дійсно може запропонувати.

Коли ми мудро використовуємо соціальні мережі, вони можуть бути чудовим інструментом для спілкування з іншими людьми. Проте, давайте вигукнемо разом з Іваном: "Я сподіваюся побачити тебе незабаром і поговорити віч-на-віч." (3 Івана 1:14).