Лабіринти самотності. Де вихід?Зразок

Самотні не тільки ви, а й усе сучасне покоління!

Днями я розмовляв з одним із моїх синів. Я говорив йому про те, що ми, люди, створені для зв'язків і взаємодії, для життя в суспільстві. А він гордо відповів: «Мені абсолютно добре бути таким, як я є». Але приблизно через три години він сказав інше: «Ти маєш рацію, мені жахливо самотньо».

Чому це відбувається?

Якщо говорити про природний світ, я вважаю, що ми всі оточені «сирітством», що досягло рекордного рівня. Навіть якщо вам пощастило рости в повній родині, і у вас був батько, який жив з вами вдома, є велика ймовірність, що емоційно він був відсутній. Наслідки безбатьківщини жахливі: ми не знаємо, хто ми є насправді, і в нашому серці утворюється дірка — ми сумуємо за ідеальним батьком. Ось, чому ми маємо бути з'єднані з Ісусом!

Бог уклав у кожне серце прагнення до сповнених любові взаємин з ідеальним Батьком. Оскільки жоден земний батько не може бути таким, Він пропонує нам прийняти Ісуса.

Ісус сказав: «Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас!» (Івана 14:18).

Він говорив про те, що піде, але також обіцяв скоро повернутися до нас!

Моя молитва сьогодні: Господи, я приймаю Тебе як мого Досконалого Небесного Батька! Наповни кожну частинку мого серця Собою! Ти – моя Спільнота назавжди! Амінь!

Мої роздуми сьогодні:

- Коли саме вперше я відчув почуття самотності? Чи пов’язано воно з тим, що мій батько приділяв мені недостатньо уваги?

- Який для мене Ідеальний Батько? Які риси ідеального батька я бачу в Батькові Небесному?

- Як стосунки з моїм земним батьком впливають на мої стосунки з Богом?

Дякую за те, що ви є! Чудеса доступні вам!

Стів Вебер, «ДИВО КОЖНОГО ДНЯ»