Стань смілішим: Погляд на сміливу віру недосконалих людейЗразок

День 5: Натан

Пам’ятаєте, ми говорили про Давида вчора? Він був чудовим хлопцем. За винятком тих випадків, коли він таким не був. Давид зробив багато славних речей, таких як прийняття рішення Бога зробити його царем і терпеливе чекання, щоб стати царем. (Він чекав, поки закінчиться правління Саула, замість того, щоб заволодіти троном до того, як того забажає Бог). Але Давид також зробив кілька величезних помилок. Найбільш відома з них — коли він зраджував з дружиною іншого чоловіка, а потім звів чоловіка на смерть у битві; фактично, він скоїв вбивство, щоб спробувати приховати свій гріх. Але на той час Давид був царем, і хто міг притягнути його до відповідальності за це? Хто міг би звинуватити царя у вбивстві й не стати сам вбитим?

Уявіть пророка Натана. Робота Натана як пророка полягала в тому, щоб говорити з людьми від імені Бога. Якщо ви подивитеся вперед у книги Царів та Хронік, говорити від імені Бога не означало, що царі не будуть намагатися вас вбити, якщо їм не сподобається те, що Бог каже через вас. Таким чином, Натан опинився в складній ситуації, але він сміливо послухався Бога та все одно пішов проти Давида. Проте те, як Натан зіткнувся з Давидом, можна описати лише як блискуче (і, мабуть, це прийшло прямо від Бога). Натан знав, що Давид буде розгніваний (Адже хто не гнівається, коли його викривають?), але Натан знайшов спосіб спрямувати гнів Давида на його власний гріх дуже винахідливо. Натан розповів Давиду історію, яку ви читаєте у Святому Письмі сьогодні. Давид так розгнівався на багатого чоловіка в історії за те, як він поводився з бідним, що наказав вбити багатого чоловіка. І ось наступає момент, коли Натан «кидає бомбу»: «Ти той самий чоловік».

Уявіть, як себе почував Натан у цій ситуації, скільки разів він повторював свою історію й уявляв, як вона може завершитися. Мабуть, він нервував, якщо не зовсім налякався. А коли настав момент, чи коливався він? Чи довелося йому глибоко вдихнути? Все, що ми знаємо, — це те, що він просто сказав це. Він викликав Давида, попри його положення і те, якою буде відповідь. На щастя для Натана, і на честь Давида, Давид визнав свою провину.

У цей момент тон змінився. Відповідь Натана на покаяння, відповідальність і зізнання Давида була сповнена співчуттям. Натан просто передав відповідь Бога на покаяння Давида, але він підкреслив Давиду після його покаяння: «Бог уже зняв твій гріх». Давид все ще мусив жити з наслідками своїх дій, але його провина була пробачена Богом. Так що, на якій би стороні ви не знаходилися — вас викривають або вам доводиться викривати когось — ви можете мужньо ставитися до страху чи наслідків, тому що «Бог уже зняв ваш гріх».

Питання для роздумів/обговорення:

1. Ви коли-небудь відчували необхідність викривати друга за те, як він може шкодити іншій людині? Як ви це робили? Який був результат? Чи зробили б ви щось по-іншому наступного разу?

2. Прочитайте Книгу Приказок 25:15 ще раз. Як цей вірш пропонує вести важкі розмови?

3. Ви коли-небудь реагували негативно, коли хтось вказував на ваш недолік? Як ви можете проявити мужність у визнанні своїх помилок наступного разу?