ДЕНЬ 3

А АВЕЛЬ?

Щодо Авеля, народженого другим, в Адама і Єви вже не було стільки сподівань, як після народження його старшого брата. Можливо, Єва думала, що після народження Каїна зникне біль, що супроводжує пологи, але цього не сталося? Батьки назвали сина «Плач» (одне зі значень імені Авель в єврейській мові), маючи розчарування, що обітниці перемоги й повернення до попереднього стану не відбулося.

Та, зростаючи, Авель якимось чином перейняв розуміння того, що подобається Богові. І мова не йде про те, що Богові більше подобалося, щоб люди розводили овечок ніж вирощували пшеницю. Бог бачив серце цього чоловіка та мотиви, з якими він звершував поклоніння. Пізніше автор Послання до Євреїв напише, що Авель приніс жертву КРАЩУ не якістю, кількістю, свіжістю, а ВІРОЮ. Таке ставлення до Бога, у певному розумінні, стало причиною смерті цього чоловіка. Його пролита кров стала закликом до істинного богошукання, а не лише до бездумного виконання обряду.

Вбитий своїм народом Ісус приніс у жертву Самого Себе. Його серце мало чистий мотив, саме тому ця жертва й була приємною Творцеві. Прийнята Богом жертва Ісуса, як і жертва Авеля, показала, хто насправді є праведником. З єдиною відмінністю: якщо у випадку Авеля це стосувалося лише його, то жертва Ісуса стосується всіх, хто прийме Його, бо в Ньому вони стають праведними! Кров Авеля гукала до Бога про самого Авеля, кров Ісуса нагадує Богові про нас усіх, хто спасається нею!