Дари та зростанняЗразок
Я? ОБДАРОВАНИЙ?
Різдво було таким особливим, коли ми були дітьми. Різдвяного ранку ми кидалися шукати наші подарунки, сумлінно складені нашими сонними очима під свіжою сосною. Коли ми знаходили свої подарунки й розгортали їх, чулися крики захвату.
У 1 Царів 10:2 ми читаємо про царицю Шеби, яка принесла подарунки, які належали цареві — золото, дорогоцінне каміння, пахощі та хто знає що ще. «Ох» і «Ах», мабуть, наповнили повітря, коли кожен подарунок відкривався та демонструвався.
Божі дари для нас так само загорнуті в Його любов і виставлені в рядок, щоб ми могли їх отримати. Лише коли ми отримуємо наші дари, ми можемо показати їх для Його слави. Але як нам отримати й реалізувати наші дари? 1 Тимофія 4:14 каже нам: не нехтуйте своїм даром. Не залишайте подарунок під ялинкою! Не кожен отримує великий дар, але якщо ми використовуємо свій, хоч би маленький і простий, для Його слави, він почне розвиватися у велике благословення для всіх.
Знову ж таки, у 2 Тимофія 1:6, 7 ми читаємо: "Тому нагадую тобі, і надалі розпалюй полум’я дару Божого, що ти дістав, коли я поклав свої руки на тебе. 7Бог дарував нам не Дух боягузства, а дух сили, любові й самовладання".
На тлі влади любов і самодисципліна можуть тьмяніти й здаватися незначними, але якщо не нехтувати ними й застосовувати їх для Божої слави, вони можуть розквітнути в могутні дари. Коли ми це робимо, Бог дає нам більше. Ми бачимо паралель у 1 Царів 10:13 – цар Соломон дав цариці Савській усе, що вона бажала і просила, окрім того, що він дав їй зі своєї царської щедрості. Будь-який подарунок може перерости у величезне благословення, подібно до того, як крихітний жолудь проростає у масивний дуб або насіння примножується у стократ.
Ніхто не повинен думати, що він або вона не обдарований. Відповідно до Римлян 12:7-21, кожна людина наділена тим чи іншим духовним даром. Ви коли-небудь замислювалися над тим, що не відплачувати злом злом – це дар?
Отримуймо наші дари й використовуймо їх потужно та відповідально для Божої слави.
Різдво було таким особливим, коли ми були дітьми. Різдвяного ранку ми кидалися шукати наші подарунки, сумлінно складені нашими сонними очима під свіжою сосною. Коли ми знаходили свої подарунки й розгортали їх, чулися крики захвату.
У 1 Царів 10:2 ми читаємо про царицю Шеби, яка принесла подарунки, які належали цареві — золото, дорогоцінне каміння, пахощі та хто знає що ще. «Ох» і «Ах», мабуть, наповнили повітря, коли кожен подарунок відкривався та демонструвався.
Божі дари для нас так само загорнуті в Його любов і виставлені в рядок, щоб ми могли їх отримати. Лише коли ми отримуємо наші дари, ми можемо показати їх для Його слави. Але як нам отримати й реалізувати наші дари? 1 Тимофія 4:14 каже нам: не нехтуйте своїм даром. Не залишайте подарунок під ялинкою! Не кожен отримує великий дар, але якщо ми використовуємо свій, хоч би маленький і простий, для Його слави, він почне розвиватися у велике благословення для всіх.
Знову ж таки, у 2 Тимофія 1:6, 7 ми читаємо: "Тому нагадую тобі, і надалі розпалюй полум’я дару Божого, що ти дістав, коли я поклав свої руки на тебе. 7Бог дарував нам не Дух боягузства, а дух сили, любові й самовладання".
На тлі влади любов і самодисципліна можуть тьмяніти й здаватися незначними, але якщо не нехтувати ними й застосовувати їх для Божої слави, вони можуть розквітнути в могутні дари. Коли ми це робимо, Бог дає нам більше. Ми бачимо паралель у 1 Царів 10:13 – цар Соломон дав цариці Савській усе, що вона бажала і просила, окрім того, що він дав їй зі своєї царської щедрості. Будь-який подарунок може перерости у величезне благословення, подібно до того, як крихітний жолудь проростає у масивний дуб або насіння примножується у стократ.
Ніхто не повинен думати, що він або вона не обдарований. Відповідно до Римлян 12:7-21, кожна людина наділена тим чи іншим духовним даром. Ви коли-небудь замислювалися над тим, що не відплачувати злом злом – це дар?
Отримуймо наші дари й використовуймо їх потужно та відповідально для Божої слави.
Про цей план
Найбільша з будівель починається з кладки однієї цегли. Багато з нас впадають у відчай, коли не можуть знайти вкладений у нас дар. Якщо ми не визнаємо духовних дарів, ми не зможемо ефективно використовувати їх для Божої слави. Нам потрібно почати використовувати наші маленькі цеглинки, щоб будувати будівлі, які відображатимуть наші стосунки з Господом Ісусом.
More
Дякуємо Рані Джонатан за надання цього плану. Додаткова інформація на http://ourupsdowns.blogspot.in