Micяць відповідальностіЗразок

Відповідальність – приборкання пожадливості

   Після того, як ізраїльський цар Саул здобув перемогу над ворогами свого народу амаликітянами, він отримав повеління від Господа, через священника Самуїла, щоб учинити закляттям цей ворожий народ. 

    Виконуючи це завдання, Саул зіткнувся з проблемою: його пожадливість узяла верх над бажанням догодити Богові. Замість винищити все, як наказав Бог, Саул позалишав те, що здавалося найкращим у його очах, а також залишив при житті амаликського царя. 

    Потім він намагався виправдати свій непослух добрими мотивами – ніби він так потурбувався про народ, давши їм можливість узяти собі трохи всякого добра для покращення життя, а також бажанням принести великі жертви для Господа. Ведений власною пожадливістю, Саул не зміг визнати власну провину і розкаятися за це. 

    Вчинок Саула служить застереженням для кожного з нас. Біблія каже: «Все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам і пиха життєва – це не від Бога, а від світу» (1 Ів 2:16). Якщо ми хочемо слідувати за Богом, то маємо знищити все те, що Він називає гріхом, аж до останнього. Не можна служити Богу і своїм пожадливостям одночасно. Якщо кажемо, що любимо Бога, але наша серце так прив’язане до земних багатств, що відсуває Його на останні позиції в списку наших пріоритетів, то ми лицеміримо. Навіть найкращі наші мотиви не виправдовують нашого непослуху Богові. 

     Наша відповідальність – відмовитися від минулого гріховного життя заради Бога і спалити за ним усі мости, яким би воно принадним не виглядало. Бог не має потреби ні в чому, тому ніякі дорогі подарунки як виправдання за свою пожадливість Йому не потрібні. Найкращий подарунок для Нього від нас – це слухняне та покірне серце. 

    Отже, без смерті для гріха, немає посвяченого Богові життя. Відмовляючись від усього що неугодне Богові, ми отримуємо від Нього те, що корисне для нас.