Як (не) врятувати світ: Правда про те, як відкрити Божу любов людям, які знаходяться поруч з вамиЗразок

Як (не) врятувати світ: Покладатися на власні сили

Мої батьки заснували благодійну організацію для людей, що живуть на вулиці в районі Тендерлойн у Сан-Франциско, тому більшу частину мого дитинства я провела в занедбаному громадському парку, де моя сім'я проводила церковні служби та біблійні заняття, роздавала обіди та одяг, грала в шахи та дивилася баскетбольні ігри. Мені було дев'ять років, коли я вперше стала свідком вбивства. Дві банди, які ненавиділи одна одну, зіткнулися в різанині ножами. Потім натовп відступив, і чоловік упав на потрісканий бетон з ножем у грудях. 

Дивлячись на свої зношені кросівки, стоячи в цьому парку, який я так любила, я відчула нудоту. Я знала, що побачила те, чого не повинна була бачити. Я відчула щось таке, чого ніколи раніше не відчувала. Провину. Я пам'ятаю, що відчувала себе так, ніби мала когось врятувати, але не врятувала. Ранні зародки почуття провини зародилися в моєму серці. Вони продовжували проростати, як бур'яни. Я записалася на якомога більшу кількість громадських заходів, але потреби нашого району, здавалося, ніколи не зменшувалися. Я намагалася робити більше, рятувати більше і краще, але натомість невтішні результати залишали мене невпевненою і розлюченою. 

Незалежно від того, як і де ми виросли, багато хто з нас знає, як це - бути пригніченим і розчарованим непосильними потребами навколо. Ми всі болісно усвідомлюємо, що наші близькі страждають. Ми з жахом розуміємо, що наш світ гостро потребує порятунку. Ми хочемо бути частиною рішення. Я хочу відкрити вам істину, яка дарує свободу: Ісус - Спаситель. Ісус має силу спасати, а ми - ні.

Я знаю, як це - вірити брехні про те, що мій обов'язок як послідовниці Ісуса - спасати всіх навколо. Правда про те, що спасіння не є нашим обов'язком, дарує свободу. Ісус - Спаситель світу. Це Його робота. Ми створені не для того, щоб покладатися на власні сили та нести на своїх плечах тягар спасіння кожного. Нам потрібен хтось сильніший за нас. 

Але Ісус не прийшов, щоб спасти силою. Спаситель позбавив Себе зовнішньої величі та "понизив Самого Себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини і з вигляду був як людина", щоб служити іншим людям (Филип'ян 2:7 УТТ). Він прийшов, щоб спілкуватися з грішниками, любити їх і служити їм. У нашому прагненні бути схожими на Спасителя, бути подібними до Христа і жити так, як жив би Ісус, служіння є прикладом, який нам було дано. Заклик бути подібними до Ісуса - це не заклик спасати. Це заклик служити. Провина за те, що ми не можемо бути Богом, зникла. 

Ісус - Той, хто спасає, а ми - ті, хто розповідає про Нього. Ви можете вільно ділитися чудовою новиною про те, що Ісус зробив у вашому житті, не відчуваючи тиску від того, яким буде результат. Тож діліться своєю історією, навіть якщо вона не ідеальна, служіть людям, які можуть не виявляти вдячності, і розповідайте про Ісуса людям, які, можливо, ніколи не приймуть Його. 

Дайте відповідь

У чому полягає небезпека, коли ми покладаємося на власну силу замість Божої?

Як істина про те, що Ісус — Той, Хто спасає, а ми — ті, хто розповідає про Нього, дає вам свободу ділитися Ісусом з іншими?

Яким чином ви можете слідувати прикладу служіння Ісуса і вільно ділитися Його любов'ю з кимось, хто знаходиться поруч з вами сьогодні?