Щоденні роздуми з Ґреґом ЛоріЗразок

Гріх безмолитовності

Ми ніколи не повинні забувати, що Господь дав нам молитву як привілей спілкування з Ним. Молитва потрібна нам не тільки для прохання, але і для захисту і підготовки. По молитві нашій Господь дає нам не тільки те, що ми бажаємо, але також готує нас до того, чого ми не хочемо, і дає сили перенести це.

В Гетсиманському саду Ісус мучився в роздумах про майбутні жахи розп'яття. Все, чого Він бажав, - це неспання і молитви учнів. Будучи Богом, Він знав про все, що Йому належить. Знав кожну деталь. Тому Він молився: «Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти... » (Мт 26:39).

Дружня підтримка - ось все, про що просив Ісус. Йому не потрібні були настанови, він мав потребу в друзях. Але Його друзі спали, що було прямим наслідком гріха самовпевненості.

Це стосується і нас. Ми молимося, коли думаємо, що нам треба помолитися. Що ми робимо, коли нас наздоганяє криза, доктор ставить поганий діагноз, нас звільняють, у нас виникають проблеми в шлюбі або з дітьми? Ми молимося. І це добре. Це те, що ми повинні робити.

А якщо справи йдуть відмінно? Коли всі рахунки оплачені, на роботі все добре, і нізвідки немає поганих звісток, молитеся ви тоді? Чи Не думаєте ви, що не маєте потреби у молитві? Відбувається це через самовпевненість?

Ухилення від молитви може розцінюватися як гріх. Порушення заповідей не є єдиним видом гріховної поведінки, а є лише його частиною. Приміром, існує ще й гріх бездіяльності. У Якова 4:17 написано: «Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!».

Підсумок дня: гордість і безмолитовність йдуть пліч-о-пліч.

Авторське право ©2012 Harvest Ministries. Всі права захищені.