Звички святостіЗразок

Не забувайте пам'ятати

Отже, якщо святість — це ідентичність, з якою ми живемо, і покликання, яке ми отримуємо, щоб жити, то скільки з нас так наполегливо намагаються здобути те, що ми вже маємо? Якщо ви віддали своє життя Ісусу, ви святі. Ви отримали саму праведність Христа. Той самий Дух, Який воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, запечатує вас та виокремлює для вічності. Але багато з нас застрягли в цьому круговороті, намагаючись заслужити любов і схвалення, тому що ми забуваємо пам'ятати про свою ідентичність. 

Якщо ви не знаєте, що в 1 Петра 2:9-10 сказано про те, ким ви є (святі, вибрані, покликані, прощені), ви проведете своє життя в гонитві за тим, що вже маєте. І це саме те, чого хоче ваш ворог. Він хотів би, щоб ви гналися за тим, що вже маєте, замість того, щоб прийняти силу і покликання, які вам дані. Це не нова концепція. Насправді вона була частиною стратегії сатани по обману Адама і Єви на самому початку. Послухайте, що він говорить у Буття 3: 

"Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги …" Буття 3:5

Ви будете, як Боги, — спокушає змій. Але ось у чому річ: Адам і Єва вже були схожі на Бога настільки, наскільки це можливо! Вони буквально були створені за Його образом та подобою, сформовані Його руками, Його дихання було в їхніх легенях, і вони щодня ходили поруч з Ним. 

І створив Бог людину за образом Своїм і подобою Своєю. Створив Він чоловіка й жінку. Буття 1:27

Сатана обманом змусив Єву та її чоловіка гнатися за тим, що вони вже мали: imago dei, образ Божий. І відтоді ми, як люди, намагаємося пам'ятати, ким ми є. 

І подумайте про те, як забування того, ким ми є, спотворило наш погляд на романтичні/сексуальні стосунки. Навколо цієї теми так багато болю і сорому. Люди заходять далі, ніж коли-небудь мали намір, тому що вони застрягли в гонитві за любов'ю і схваленням, які вони вже мають у Христі. Вони використовують своє тіло як товар і так само використовують інших людей через викривлене уявлення про те, звідки насправді походить наша цінність. Вона походить не від того, що про нас думають інші люди, а від образу Божого всередині нас. 

Отже, коли прийшов Ісус, Він мав нагадати нам, що означає бути людиною, і Він зробив це, досконало представляючи нашого святого Бога світові. Він відновив нашу здатність жити в нашій Богом даній ідентичності, зціливши наші стосунки з нашим Творцем. Не дивно, що автор Послання до Євреїв закликає нас не зводити очей з Ісуса. Бо коли ми дійсно бачимо Його і те, Ким Він є, ми починаємо бачити себе такими, якими є насправді.