НЕЗРУЧНЕ ЗАПИТАННЯ. Хто я: обмануте, невизначене чи зріле творіння?Зразок

Творіння, яке рухається до цілі

У книзі «Людина в пошуках справжнього сенсу» колишній в’язень концентраційного табору Освенцим Віктор Франкл розповідає про трагічну долю своїх побратимів, які втрачали надію та ціль життя: «У таборі люди, які втрачали сенс життя, одного ранку о п’ятій відмовлялися підійматися і йти на роботу, а замість того залишалися в бараку, лежачи на соломі, просякнутій сечовиною і калом. Нічого — ані попередження, ані погрози — не переконували їх змінити підхід.

А потім відбувалося таке: вони витягали сигарету, заховану глибоко в кишені, яку можна було обміняти на тарілку водяного супу і збільшити шанси на виживання, і закурювали її. Цієї миті ми знали, що протягом наступних сорока восьми годин станемо свідками їхньої смерті. Щойно зникала орієнтація на сенс, його миттю витісняло прагнення негайного задоволення».

Чи не нагадує цей трагічний опис життя християнина, який втрачає ціль? На жаль, саме в такому стані перебуває обмануте творіння, яке втрачає сенс свого покликання. Різні зовнішні обставини (певна спеціальність, фінансовий чи фізичний стан) не мають нічого спільного з повноцінним внутрішнім духовним наповненням, яке є противагою стану безцільності.

Яким же є повноцінне духовне життя?

По-перше, це життя, орієнтоване на людей. 

По-друге, це жертвування матеріального добра потребуючим.

По-третє, це перемога зла добром.

По-четверте, це вдячне життя в славі для Бога.

Запитання собі:

Чи живу я повноцінним духовним життям і чи маю високу ціль?