Пробачити те, що не можна забути: 5-денний викликЗразок

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ

Про мій гнів 

ВІРШІ: Ефесян 4:26-27; Буття 4:1-8

Навіть коли ми готуємо свої серця заздалегідь, як ми обговорювали вчора, будуть моменти, коли ми підходимо до кінця дня, і просто не можемо позбутися відчуття, наскільки нам боляче. 

У минулому саме тоді я зверталася до вірша з Ефесян 4:26-27 і, на жаль, зловживала ним. Було так зручно виривати ці рядки, коли хтось хотів лягти спати, а я все ще хотіла поговорити про те, що спричиняло конфлікт.

«Ні, зараз ти не можеш взяти тайм-аут. Ми повинні продовжувати говорити, тому що Біблія чітко говорить: «Нехай сонце не заходить у вашому гніві».»

Але нещодавно я помітила, що перші три слова говорять «у вашому гніві». Отже, мова не йде про розв'язання всіх проблем у стосунках до 21:00. Тут йдеться про мій гнів, а не про наше обурення.

Це наче автор Послання до Ефесян, Павло, каже: «Ви повинні впоратися з цим гнівом. Не лягайте в ліжко і не дозволяйте йому поглинати ваш розум. Якщо так станеться, це вийде з ваших вуст і покаже, хто або що вами панує».

Коли я вперше подивилася, де в Біблії згадується «гнів», я знайшла себе в книзі Буття 4:2-8, де ми зустрічаємося з першим стосунковим конфліктом у Святому Письмі в історії про Каїна та Авеля.

Я знала історію цих двох братів роками, але я пропустила справді важливу деталь. Між тим, як Каїн розгнівався через те, що Бог не прийняв його жертву і вбив свого брата, Господь прийшов і поговорив з ним. Сам Господь сказав Каїну: «І спитав Господь Каїна: «Чому ти розлютився! Чому такий незадоволений? Якщо чинитимеш добро, то чи ж не прощу Я тебе? Якщо ж не чинитимеш добре, то гріх — під дверима. Він жадає тебе, але ти мусиш керувати ним».» (Буття 4:6-7)

І раптом це не стільки історія про Каїна та Авеля; Бог говорить зі мною. Він показує мені, як те, що я дозволяю поглинути мій розум, виходить через мій рот, розкриваючи справжнє джерело того, що керує моїми рішеннями.

Ось де ми бачимо це в історії про Каїна та Авеля:

1. Розум: Каїн відмовився упокоритися і дозволив цьому гніву гноїтися в собі.
2. Вуста: Каїн не хотів, щоб прощення вилилося з його вуст.
3. Що керувало ним: гріх, який ховався біля його дверей, так глибоко панував над ним, що він убив свого брата. Він дав своїм почуттям право диктувати його дії, навіть після того, як Бог прийшов і розмовляв із ним.

Яке потужне нагадування не дозволяти гніву та розчаруванню проростати в моїх думках.

Важко, коли образа така свіжа або розчарування таке триваюче. Але хіба Бог не настільки милостивий, що Він дає нам ці вірші в Ефесян і пов’язує цей урок з тим, що ми бачимо щовечора? Коли сонце сідає, ми можемо згадати, що настав час зупинитися і дозволити Богу впоратися з будь-якими сильними або потенційно шкідливими реакціями на біль, які можуть нас поглинути.

Ми можемо помолитися: «Отче, мені потрібно, щоб Твоє прощення текло до мене і крізь мене прямо зараз, щоб Твій Дух міг діяти в мені й очистити моє серце». Це не применшує і не заперечує наш біль; це передає його в руки Бога, щоб Він міг допомогти нам краще через нього пройти.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ: 

Хоча більшість людей ніколи не зайшли б так далеко, як це зробив Каїн, які можуть бути деякі з руйнівних наслідків відмови дозволити Богу вирішити наші почуття гніву та непрощення? Які здорові способи впоратися із сильними емоціями, які виникають, коли вам боляче?