Постави Адвенту: Щоденні різдвяні роздумиЗразок

Є роки, які ми просто не відчуваємо, правда? Те різдвяне блаженство, яке ми «маємо» відчувати в цей час року. Обожнення та радість, які супроводжують день, коли наш Спаситель став плоттю, щоб бути тут з нами на цій землі. Деякі роки ми відчуваємо себе повністю обтяженими.

Тяжкість того, що ми бачимо в новинах, переважує легковажність встановлення ялинки у вітальні.

Биття наших розбитих сердець від року глибокого замішання, втрат та боротьби звучить голосніше, ніж різдвяні колядки в наших динаміках.

Відлуння наших братів і сестер, які плачуть у відчаї через світову несправедливість, глибше у наших венах, ніж наші хори з поклонінням.

Псалом 3 міг бути написаний у наш час.

Зверніть увагу на контекст псалма Давида. Давид волає до Бога посеред свого страху та горя. Його син, Авесалом, очолив повстання проти нього, намагаючись його повалити. Уявіть собі, як це відчувати, коли власна дитина завдає вам такого болю?

Протягом цього псалма ми бачимо переповнення горя Давида. Він пригнічений масами людей, які хочуть його атакувати. Але навіть у цій реальності він відмовляється бути збентеженим.

Глибоко вдихніть і прочитайте уривок ще раз. Зверніть увагу на позицію Давида, коли він волає до Бога.

Впевненість Давида в Божому визволенні та захисті, навіть коли все навколо нього руйнувалося, вчить нас чомусь, про що варто пам’ятати в цей Різдвяний сезон.

Роздуми:

• Що ви помічаєте в поведінці Давида серед страху та збентеження?
• Які слова вам запам’яталися?
• Як би ви виглядали, якби у важкі часи поклали своє серце й голову перед Богом?

Давайте разом піднімемо наші голови до нашого Могутнього Царя, народженого, щоб звільнити нас від ланцюгів, які зв’язують нас.