Як бути вдячним за своє життяЗразок

Основні звички вдячності

Секрет щастя полягає в тому, щоб рахувати свої благословення, поки інші підсумовують свої проблеми. - Вільям Пенн

Коли ми читаємо Боже Слово, то бачимо тему вдячності. Є сотні віршів, які говорять нам дякувати або висловлювати хвалу Богу. Поза Біблією ви знайдете безліч статей і досліджень, у яких зазначається, які переваги приносить вдячність. Як відомо, люди, які вдячні, менше страждають від депресії, отримують кращі оцінки в школі, краще сплять, залишаються здоровими, мають глибші дружні стосунки та мають більш яскравий погляд на життя. По суті, вдячність корисна для вас! 

У 1 Солунян 5:18 апостол Павло писав: "Дякуйте за будь-яких обставин; бо це воля Божа у Христі Ісусі для вас". Бути вдячними людьми є Божа воля для нашого життя. Бог знав ще до початку часів, як позитивно вплине на нас подяка - задовго до написання статті чи книги на цю тему. Отже, незалежно від того, чи ваше життя рухається плавно, чи здається, що ви ходите в сипучому піску, подумайте про те, щоб додати до свого життя ці щоденні звички: 

• Створіть нові шляхи. Доктор Керолайн Ліф, когнітивний невролог та автор, сказала: “Коли ви думаєте, ви змінюєте структуру свого мозку”. Це не так легко. Але у нас є вибір щодо того, про що ми думаємо, тож дозвольмо думкам вдячності наповнювати наш розум.
• Виберіть п’ять речей. Візьміть собі щоденну звичку говорити або писати п’ять речей, за які ви вдячні. Ви можете зробити це в будь-який час доби - вранці чи ввечері!
• Встановіть будильник подяки. Вибирайте різні години протягом дня. Коли спрацьовує будильник, попросіть Бога згадати про благословення та подарунки у вашому житті та подякувати Йому за них. 
• Скажіть комусь. Щодня говоріть з кимось про те, за що ви вдячні. Можливо, це їхня дружба, схід сонця, потужний момент з Богом або несподіване благословення, яке ви отримали. Кажучи це, ви робите його більш реальним.

Життєво важливо, щоб ми зробили свою вдячність звичкою, щоб, коли життєві шторми обрушуються на нас, ми знали, як орієнтуватися в бурхливих водах. І частиною цього є довіра до Бога і навіть вибір бути вдячним, коли ми не розуміємо навколишній світ. 

У міру того, як ми розвиваємо м’яз вдячності, нам не доведеться думати про це - воно стане таким природним, як дихання.