Більше вірних рішень, менше жалкуваньЗразок

Що саме від мене вимагає любов?

Це питання, що полонить і лякає водночас, повинно бути на сторожі нашого сумління. Воно має слугувати провідником, дороговказом та компасом, коли ми стикаємось із невідворотніми труднощами, характерними для кожних відносин. Воно повинно перевіряти те, як ми ходимо на побачення, вправляємось з батьківством, керуємо, працюємо чи навчаємо. Воно покликане обвести по периметру те, що ми говоримо і як ми чинимо в ролі чоловіка чи дружини, колег по роботі, або сусідів.

Це питання проголошує Божу волю для нас у сферах, де Біблія разом з іншою релігійною літературою не говорить прямо. Воно заповнює ці пропуски зі страшною точністю. Воно досягає мети там, де зазнають поразки домовленості. Воно спростовує банальні відмовки на кшталт: "Але ж Біблія не говорить, що з ______ щось негаразд". Воно закриває всілякі лазівки. Воно викриває лицемірство. Воно постає в ролі судді та присяжних. Воно дуже просте і надзвичайно вимогливе водночас.

Наше останнє запитання, що бере свій початок та черпає свій зміст від Христового повеління "як і Я вас полюбив", стосується всіх можливих сценаріїв відносин. Всі ми час від часу підпадаємо спокусі подумки запитувати себе чи просто дивуватися, як мало нам потрібно від відносин - однак, нам не хотілося б, аби так само думала людина поруч. Це питання закликає нас до підзвітності. Презентуючи цей концепт у своїх публічних виступах, я часто прошу аудиторію запам'ятати таке:

Коли ви не впевнені, що сказати чи як учинити, запитайте, що від вас вимагає любов.

Нам потрібний не просто розділ чи вірш. Ми маємо щось краще, а саме - нове, всеохоплююче і надзвичайно просте повеління Христа. Нам слід так чинити іншим людям, як наш Небесний батько через Ісуса Христа вчинив нам. Він зробив те, що було для нас найкраще. Ми ж, у свою чергу, теж повинні робити те, що найкраще для інших, навіть коли прийнятним серед людей вважається те, що менше ніж найкраще.

Любов.

Любов заповнює прогалини. Любов зменшує тертя, спричинене нашим обмеженим розумінням, знанням та вже існуючим досвідом, що притуплює нашу розважливість. Ще так багато речей я не в стані зрозуміти. Є речі, які я ніколи не осягну. Однак, моє незнання аж ніяк не заважає мені ставити інших вище за себе.

Тож, допоки я не завжди впевнений, у що мені вірити, і допоки мої погляди на безліч речей продовжують формуватися та змінюватися, я майже завжди знатиму, що саме від мене вимагає любов.

Ладен побитись об заклад, ви теж знаєте.