12 величезних помилок, яких батьки можуть уникнутиЗразок

Ми цінуємо уникнення болю

Плачеш? Ось тобі соска. Прорізаються зубки? Тримай таблеточку. Не можеш заснути? Ось дитяче заспокійливе. Маєш сопельки? Цей препарат почистить твого носика. Пукаєш? Ми знайдемо рішення також. І всі ці медикаменти ми даємо дітям ще до того, як їм виповниться один рік! Звісно, не всі вони є погані. Наше бажання віддалити наших дітей від болю настільки сильне, що воно, ймовірно, є вродженим. Проте, оскільки ми продовжуємо підтримувати цю тенденцію, ми повинні усвідомлювати наслідки уникнення всього болю.

Коли астронавти перебувають на космічній станції, вони можуть місяцями перебувати там без гравітації, яка змушує їхні м'язи старанно працювати. Результат? М'язова атрофія. Астронавти поверталися настільки звиклими до легкості пересування в космосі, що ходити по землі було тяжкою справою. Це було настільки серйозно, що НАСА довелося розробити надзвичайно дороге обладнання для імітації підняття важких речей, їзди на велосипеді та ходьби в умовах нормальної гравітації, з якою ми стикаємося на Землі.

Позбавлення дітей болю у всіх ситуаціях, з якими вони стикаються, схоже на відправлення їх у майбутнє в м'якому човні без гравітації. Коли вони туди прибудуть, то не зможуть функціонувати під вагою реальності. Тім погоджується, «Коли ми знімаємо біль, здатність [наших дітей] переносити труднощі атрофується». Апостол Петро, який був свідком нестерпного болю Ісуса на хресті, також погоджується. Він написав у своєму першому листі до ранніх християн: До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами (1 Петра 2:21) …

Таким чином, замість того, щоб усувати весь біль для наших дітей, ми повинні керувати їхньою реакцією на біль. Ми можемо допомогти їм побачити біль як тимчасові труднощі, які часто приносять довгострокову користь. Ми можемо розповісти їм історії про те, як біль допоміг нам стати сильнішим. Найголовніше — ми можемо нагадати нашим дітям, що в нашому болі ми завжди з Христом.

Поміркуйте: Як я можу допомогти своїм дітям знайти втіху в їхньому болі? Чи уникаю я власного болю? Ісусе, Ти покажеш мені Свою присутність у моєму болі?