Несподіване домашнє навчання Зразок

Суперництво між братами та сестрами

Ваш найбільший страх у прийнятті рішення щодо домашнього навчання може полягати в тому, що діти лишатимуться вдома вдень і вночі, щодень, а це означає багато суперечок і конфліктів. Або ж безперервних сутичок. 

“Ви двоє можете просто поладнати?” Хіба це не крик серця кожної мами до своїх дітей? Усі ці сварки, сутички, боротьба, крики, грюкання дверима... Це надзвичайно перевантажує. Надміру. 

Багато хто називає це суперництвом між братами та сестрами. Хоч я вважаю, що це неправильно (хіба ж є поняття шлюбного суперництва?), бо здається, що брати та сестри навряд чи колись просто ”ладнатимуть між собою”.

Знаєте чому? Тому що їх тренуєте ви! Не випадково ваші діти, з їхніми повністю протилежними характерами, потрапили до вашої сімʼї. Недарма й те, що вас обрали бути батьками для них. Подумайте про це як про тренування подружжя! Хіба ви з чоловіком не є майже повними протилежностями? 

Втім як ви справляєтеся з усіма цими непорозуміннями зі своїми дітьми? Знаю, ви почуваєтеся суддею, заїждженою платівкою з постійними закликами та командами. Мені відомо, вам інтуїтивно здається, що через це жодне академічне навчання ніколи не буде можливим. Я також знаю, що коли ви постійно демонструватимете любов і заохочуватимете своїх дітей її проявляти та надавати перевагу одне одному, певного часу вони наважаться триматися цього по житті, навіть якщо це станеться у 21 рік. 

Чи вони будуть у цьому досконалими? Ні. Чи будете ви повторювати те саме, поки вони не поїдуть із вашого будинку та не почнуть жити самостійно? Швидше за все, так. 

Пам'ятайте, вони навчаються так, як і ми. На щастя, Ісус не закликає нас до бездоганності, а щодня вибирати Його досконалу дорогу. 

Відносини — це місце, де ми можемо практикувати любов! І в міру того, як ми вправляємося в узгодженні наших сердець із Його серцем, проміжки між нашими невдачами й успіхами у стосунках ставатимуть усе коротшими. 

Через ваші зусилля, та приклад для наслідування, перш за все, діти дізнаються більше за будь-які слова, які ви можете сказати.

Отче, це найстрашніше в тому, що мої діти постійно вдома. Всі ці суперечки! Здається, це все може підштовхнути мене до краю прірви. Втім, я думаю, це сфера, що заохочуватиме мене бігти до Тебе за терпінням, самоконтролем і скеруванням. Я наразі вирішую зосередитися на Тобі, а не на тому, що може трапитися найближчими днями. Молюся за серця моїх дітей прямо зараз. Я знаю, що всі ці зміни для них теж є важкі. Нехай Твоя радість наповняє наш дім, починаючи з мого серця. Дякую за те, що Ти мене любиш. 

Рекомендуємо вам прочитати чудову книгу Пола Тріппа ”Виховання дітей: 14 євангельських принципів, які можуть докорінно змінити вашу сім'ю”