Огляд Біблії за 66 днівЗразок

ДРУГА КНИГА САМУЇЛА (книга 10 з 66)

✍️ Автор, час і обставини написання: Цілком можливо, що це – той самий невідомий автор попередньої книги. Описуються події приблизно 1010-970 рр до Р.Х..

🕐 Час читання: 1 година 30 хвилин.

🔎 Про що: Давид – чудовий цар. Але він НЕ Месія. Водночас Бог пообіцяв Давидові, що саме його Нащадок правитиме вічно.

🔐 Варто вивчити напам’ять: 2 Самуїла 22:2-3, 22:26-28, 22:31.

🗝 Основна думка: Кожен гріх – це як вистрілити собі у ногу. Грішать усі, але далеко не кожен приносить «гідний плід покаяння».

Друга книга Самуїла – хроніка правління Давида. Помазаний на царство Самуїлом, він сходить на ізраїльський престол після смерті Саула і заспокоює народ, що стоїть на межі громадянської війни та розколу.

Будує сильну державу. Розширює її межі. Обкладає даниною оточуючі країни. Завойовує Єрусалим і робить його столицею оновленого Ізраїля. Веде успішні військові операції. Збирається будувати храм…

…І дозволяє собі розслабитися, в результаті чого впадає в гріх з жахливими наслідками: лінь привела до пожадливості, пожаливість – до перелюбу, перелюб – до вбивства, вбивство – до ступору в правлінні.

Перша і Друга книги Самуїла описують покаяння Саула і покаяння Давида. Між ними – величезна різниця.

Саул (1 Самуїла 15) каже «згрішив я перед Господом», але після цього вживає слова, яких у щирому покаянні бути не повинно: він виправдовує себе, наполягає на тому, щоб все «зам’яти» і не поширювати на загал, ставить власні «але» пророку і Богу.  

Давид (2 Самуїла 12) теж каже «згрішив я перед Господом» - і після цього не говорить нічого. Він визнає свою вину і справедливість Божих судів. Те, що він зробив з Вірсавією, відгукнулося на сім’ї: все, що відбувалося з його дітьми в подальшому – результат його ж царського присуду «віддасть вчетверо».

Історія Давида – не тільки про те, що у Бога нема «любимчиків», але й про те, наскільки щедрий Господь до тих, хто покаявся щиро і смирився перед Ним. Бог явив милість Давиду і саме він став наслідувачем «того самого» благословіння Авраама. 

Син Давидів стане Тим, Хто правитиме вічно. Це пообіцяв Бог, а Він ніколи не розкидається Своїми обіцянками і ніколи не забуває про них. Обітниця, дана Аврааму, знайшла своє продовження і підсилилася в заповіті, який Бог уклав із Давидом, і який збувся в Сині Давидовім – Ісусі Христі.