Чому так важко прощати?Зразок

Петро зрікається Ісуса

Перший раз Ісус сказав: «Іди, іди за мною» чоловіку на ім’я Петро. Його резюме не було довгим, адже він був простим рибалкою. Однак Петро став би одним з найбільш цінних, якщо не найціннішим учнем Ісуса. Він був явним лідером, якого майже завжди згадували першим, коли перелічували учнів, і він був частиною Ісусового «внутрішнього кола». 

Петро був дуже відвертим, настільки, що він у Матвія 26:33 заявив: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!». Однак, коли прийшов час Петру заявити про дружбу зі Спасителем світу, він завмер. І він не просто мовчав, він повністю зрікся Ісуса і заперечував, що знає Його чи тим більше слідував за Ним. 

Це те, чого не можна пробачити, правда? Грішити, брешучи, обманюючи чи крадучи, — це погано, але зректися Ісуса Христа — це щось, з чого немає вороття. Ви не можете засунути ці слова назад у рот після того, як вони зникли в повітрі. Та після того, як півень проспівав, Петро дуже добре усвідомив, що він щойно зробив, і сильно заплакав. 

Але Ісус, будучи повністю Богом і повністю людиною, знав, що зробить Петро, ​​перш ніж покликав його бути учнем. Ісус знав, яку глибину муки відчує Петро, ​​як тільки оглушливе усвідомлення його дій стане зрозумілим для нього. Ісус знав, що ця неймовірна помилка в житті Петра стане каталізатором, який підштовхне його до того, щоб змінити світ і нести Євангеліє до країв світу. Ісус знав, і все ж він вибрав його. А згодом Він не тільки простив Петру, але й відновив його в правах.

Можливо, ви зробили щось у своєму житті, з чого відчуваєте, що цього не можна виправити. Те, що ви сказали чи зробили, мало такі серйозні та сумні наслідки, що ви навіть не уявляєте, як Бог всесвіту міг би вам колись пробачити. Ну, добра новина — саме тому Він послав Ісуса. 

Гріх усього світу, кожного, хто коли-небудь жив, був покладений на нашого Спасителя, коли Він відчайдушно пішов на хрест. Кожна жахлива думка, огидний учинок чи слово, сповнене ненависті, — все, що суперечить досконалості Божого стандарту, було покрите кров’ю, яка текла по тілу нашого Спасителя. І коли Він зробив останній подих і пішов з цієї землі, кожен із цих гріхів пішов із Ним. 

Роздумуючи над власними гріхами та неодноразовим поганим вибором, який вплинув не тільки на ваше життя, але й на життя інших, подумайте про Ісуса. Він знав, що ми будемо по вуха у своїх гріхах, і навіть з цим розумінням Він усе одно помер за нас. 

І якщо досконалий Син Божий може пробачити нас, то хіба ми не повинні знайти спосіб пробачати інших?