Як любити людей, з якими ви не погоджуєтесяЗразок

Благодать та істина 

Ми живемо у світі індивідуальних занять, тому що нас навчає досвід інших. Деякі з нас пережили травматичні події у своєму житті, і завдяки Божій благодаті ми вижили, були відкуплені та стали абсолютно новими у Христі! Це стосується не всіх. Саме біль і сум'яття, пережиті деякими людьми, змусили їх відвернутися від Бога. Через це їхня точка зору буде виглядати зовсім інакше, ніж та, яку ми маємо як послідовники Ісуса. 

Зустрічаючи людей з переконаннями, які суперечать нашим, ми повинні розуміти, що ми представляємо Ісуса, і можемо бути каталізатором, який Бог використовує, щоб змінити їхнє життя. Саме тут вступає в дію істина, покрита благодаттю. Часто, коли люди не погоджуються з нами, в нас піднімається гнів, і ми хочемо захистити свої переконання й навіть свого Бога. Саме в такі моменти ми можемо і повинні говорити правду, але водночас дозволяти Духу Святому керувати нами, щоб ми не піддалися своїм гріховним бажанням. Коли ми ходимо під керівництвом Духа, ми показуємо Його плід: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність та здержливість. 

Якщо ми вступаємо в дискусію з кимось, хто явно має інші переконання, це нормально визнати, що ми не знаємо всіх відповідей. Як послідовники Ісуса, ми не знаємо всього про Бога. Якби ми знали, ми були б Ним. Однак, як каже пастор Енді Стенлі: "Вам не обов'язково все розуміти, щоб у щось вірити." Тому, будьте чесними і дайте тій людині зрозуміти, що ви все ще вчитеся та зростаєте у своїй вірі.

Зрештою, наявність у нашому житті людей, з якими ми не згодні, насправді робить нас сильнішими. Якщо ми оточуємо себе лише тими, з ким завжди погоджуємося, нас ніколи не розтягнуть. І коли ми вчимося в інших, це нормально, якщо наші погляди на речі змінюються. Можливо, ми чуємо чиюсь, відмінну від нашої, точку зору на політичне питання, і ми вирішуємо, що насправді згодні з нею. Але, як послідовники Христа, ми повинні пам'ятати, що прийняття власної версії істини — це не те, до чого нас покликав Бог. Ми завжди вибудовуємо наші погляди з божественної перспективи. Ми повинні жити згідно з Його правдою. 

Як послідовники Ісуса, чи ми настільки захоплені нашими переконаннями щодо певних гарячих тем, що забуваємо про те, що ми повинні любити інших? Якщо нас більше турбує наша позиція, ніж любов до людей, за яких Бог послав Свого Сина на смерть, то ми справді промахнулися. Ці бажання ніколи не можуть переважити наше духовне покликання. Якщо це відбувається, ми прославляємо земні проблеми замість того, щоб прославляти нашого Небесного Отця.