Сумуємо з надією Зразок

Бог з нами 

Ми не завжди розуміємо волю Бога. Його шляхи та думки щоразу витісняють наші. Нам також не завжди подобається Божа воля. Тому що наші бажання не здійснені, і коли горе приземляється на нашому порозі, нам це, звичайно, не подобається. 

У нашому горі ми повністю розчаровуємося. Розчаровані людьми, ситуаціями, і так, навіть Богом. Ми часто не хочемо це озвучувати, але, чесно кажучи, іноді ми так почуваємося. Ми бажали конкретного результату, і оскільки Він є Богом всесвіту, ми знали, що Він може це зробити. Але Він цього не зробив. І ми розчаровані і задаємося питанням, чи Він взагалі турбується. 

Ми маємо пам’ятати, що коли ми відчуваємо себе паралізованими в нашому горі та відчуваємо себе самотніми, Бог недалеко. Дехто вважає, що їхній біль означає, що Бог відсутній для них.  Він не відсутній і ніколи не буде. Він всюдисущий, ближчий, ніж наше дихання, і Його Дух є нашим постійним супутником. Він не залишив нас самостійно переживати цей сильний біль. Він – Еммануїл, Бог з нами. 

• Він не очікує, що ми пройдемо через «долину смертної тіні» самостійно (Псалми 23:4) — Він проводить нас через неї. 
• Він не вимагає, щоб ми мали власну силу, але щоб ми знали, що «Він наша сила» (Аваккума 3:19) — Він дає її нам. 
• Він не вимагає, щоб ми збирали власне джерело розуміння, але щоб «покладалися на Господа всім серцем» (Приказки 3:5) — Він скеровує нас, коли ми йдемо.

Навіть коли наш біль, здається, мертвою хваткою стискає наші серця, ми все одно можемо сумувати з надією. Надією, яку ми маємо, знаючи, що ця земля не є нашим домом і що одного дня ми ніколи більше не відчуємо жодної емоційної, фізичної чи духовної темряви. Бо ми будемо з Ісусом.