FCA: 100% - Підбадьорення (UA)Зразок

НАШЕ ТРЕНЕРСТВО: ПРИСТОСОВАНЕ ЧИ ПЕРЕТВОРЕНЕ? 

Часто у тренерстві, як і у житті, те, як ми думаємо, поводимо себе і реагуємо, є нашою умовною реакцією — зумовленою нашим особистим досвідом, нашими емоціями, а також нашими спостереженнями за тим, як інші поводяться у різних ситуаціях. Наприклад, гравець ухвалює неправильне рішення на полі, яке призводить до поразки команди. Ми одразу ж реагуємо гнівом або розчаруванням: «Чому? Про що ти думаєш?», розводячи руки від розчарування. Інший гравець не може впоратися з захистом, тим самим відкриваючи супернику шлях до кошика. І знову ми починаємо викрикувати закиди: «Скільки разів ми це повторювали? Ти нас просто вбиваєш!» Знайомо? 

Чи є у нас вибір? Чи це просто природа тренерства й те, як ми запрограмовані реагувати на стрес? Вірші із Послання до римлян 12:1–2 говорять нам про те, що у нас є вибір, щоб не лише «принести ваші тіла в живу, святу, приємну Богові жертву», але й «змінюватися оновленням розуму» — це умисні, продумані дії і рішення. Насправді Писання говорить, що це приємні Богові духовні акти поклоніння, які також на практиці демонструють Його добру, бажану й досконалу волю. 

Я вірю, що Бог хоче прославитися через наше тренерство; тобто воно задумане як духовний акт поклоніння. Але нам потрібно підкоритися Йому в нашому тренерстві так, як ми робили б це в повсякденному житті, дозволяючи Духові Святому перетворювати нас і наше тренерство у щось, що ще більше відображатиме Його образ. Мені згадуються слова Еріка Ліддела у фільмі «Вогняні колісниці»: «Коли я біжу, то відчуваю, що Він задоволений!» Чи відчуваємо ми, «що Він задоволений» нашим тренерством? Я вірю, що ми не лише можемо це переживати; ми призначені прославляти Його нашим тренерством. Чи будемо ми навмисно присвячувати себе тому, щоб дозволити Його Духові Святому перетворювати наше тренерство в духовний акт поклоніння? 

Господи, допоможи нам підкорятися тобі й через Духа Святого перетворюй нас і наше тренерство у Свій образ. Амінь.