Мамі потрібна ще одна спробаЗразок

У чому ваша проблема?

Так часто ми думаємо, що наші проблеми походять від чогось поза нами. Ми не можемо дізнатися баланс на банківському рахунку, тому що чоловік не записує всі зняття коштів. Не вдається закінчити підготовку до недільної школи, тому що діти не лягають спати, коли ми намагаємося працювати над цим пізно ввечері. Штани більше не застібаються, тому що єдиною їжею, яку ми могли знайти, щоб з’їсти вчора, була купа шоколадних тістечок і напівпорожній пакет чіпсів.

Але правда полягає в тому, що більшість наших проблем випливає з чогось усередині нас, навіть якщо ми не хочемо це визнати. Коли я печу хліб, то можу залишатися на кухні та пильнувати біля духовки. Я можу знайти щось, щоб заповнити той час, який утримує мене зараз тут, або ж можу навчитися відкладати інші справи, щоб мене не розривало навсебіч.

Потрібна особлива сила, щоб визнати, що ми самі є найбільшою проблемою. Я кажу це з перемогою, а не як жертва. Це справжня перемога, коли я можу контролювати, як я витрачаю ці двадцять п’ять хвилин на випічку, і перестаю звинувачувати духовку. І це менталітет жертви, коли я говорю собі, що я занадто розсіяна, щоб коли-небудь спекти пристойний буханець хліба.

Одна проблема, яка торкається більшої частини нашого життя, — це відчуття, що нам не вистачає часу. У випадку з раніше згаданими незакінченими уроками недільної школи, це може бути не зовсім провиною дітей. Якщо я чесно погляну на те, як я провела свій час за останній тиждень, то побачу прогалини. Того вечора, коли я продивилася три серії серіалу «Найбільший невдаха», краще було б витратити годину на урок для недільній школі. Потім, згодом, я могла б дозволити собі розслабитися, подивившись лише один епізод мого шоу. Або, якби я могла робити кілька справ одночасно, я би могла їх і зробити одночасно: зробити кілька фігурок Ісуса, підбадьорити свого улюбленого гравця, приклеїти блискітки на ангела, поплакати над перетворенням тощо.

Час — чудовий зрівняльник. Ми всі маємо однакову кількість годин у дні, і що ми вирішимо робити з цими годинами, залежить від нас. Може здаватися, що це поза нашим контролем, але якщо ми захочемо це зрозуміти, правда в тому, що ми — ті, хто робить вибір. Я сама вибрала зобов’язання, які взяла на себе, я сама вибрала домашнє навчання, я сама вирішила перефарбувати кухню і так далі. Що ви обираєте, що забирає ваш час?