НАС ПОБАЧЕНО, ОБРАНО ТА ПОСЛАНО. ХОДІМО!

Ідіть по всьому світові й проголошуйте Добру Звістку Божу всім створінням Господнім. — Марка 16:15

Вирощувати доньку грецьких іммігрантів у першому поколінні означало рости в самій грецькій бульбашці. Оскільки мої батьки — та всі їхні друзі — приїхали до Австралії, не маючи на кого покластися, окрім одне одного, вони тулилися одне до одного, твердо вкорінившись у думці, що в кількості є безпека. Отже, все моє дитинство мої батьки, тітки, дядьки, двоюрідні брати, друзі та сусіди залишалися самі собою, наскільки це було можливо, у тісній спільноті, ніби вони боялися того, що може статися, якщо вони наважаться вийти. І це було не тому, що вони не говорили англійською. Насправді мої батьки розмовляли п’ятьма мовами: арабською, грецькою, французькою, італійською та англійською. Вони були геніальними людьми! Вони знали, як орієнтуватися в сучасному суспільстві, але вирішили жити в маленькому світі, який створили самі.

Іноді я думаю, що ми, християни, поводимося так само. Ми живемо в християнських бульбашках, у наших християнських громадах, у нашому колективі християнських друзів, і ми там залишаємося. Можливо, ми навіть ховаємося там, у цій християнській субкультурі, створеній нами. Ми створюємо те, що, на нашу думку, є раєм на землі, й ми засідаємо в надії, що все буде добре, поки ми не залишимо цю планету. Коли весь час Ісус бачив нас, обирав нас і ПОСИЛАВ НАС У СВІТ робити учнів. Ми не можемо зробити Його найбільшу заповідь нашим першочерговим завданням, якщо не вирвемося з нашої бульбашки. 

Ісус не врятував нас, щоб побудувати християнську субкультуру. Щоб уникати зустрічі з людьми, які не виглядають як ми, не діють як ми, не думають як ми або не вірять як ми. Він не врятував нас, щоб ми ховалися від світу, уникали світу, ігнорували світ, боялися світу, ненавиділи світ, засуджували чи судили світ. Він буквально послав нас у світ… робити учнів… щоб ми любили світ, який Він створив і який любить так ніжно й так палко.

«Ідіть по всьому світові й проголошуйте Добру Звістку Божу всім створінням Господнім.»

Найважливіше слово в цьому вірші? ІДІТЬ.

Ідіть у весь світ.

Ідіть і любіть втрачених.

Ідіть і зрозумійте втрачених.

Ідіть і виявляйте співчуття до втрачених.

Ідіть і розкажіть заблукалим про Ісуса.

Ідіть і робіть учнів.

МОЛИТВА

Небесний Батьку, дякую Тобі, що Ти побачив мене, обрав і послав. Допоможи мені мати силу та мужність піти туди, куди Ти мені кажеш, і зробити те, до чого Ти мене закликаєш. Амінь.

Щоб дізнатися більше про це, відвідайте www.christinecaine.com/2020study  

Адаптовано з 20/20: Seen.Chosen.Sent Крістін Кейн. Авторське право © 2019 Крістін Кейн. Передруковано з дозволу Lifeway Women. Усі права захищені.