НеспокійЗразок

Вчора ми встановили, що вирішення проблеми нашого неспокою можна знайти в суботньому відпочинку від джерел цього неспокою. Завтра ми розглянемо як нам, християнам Ххі століття це робити практично. Але спочатку ми повинні подивитися, чим субота не є для сьогоднішнього християнина. І найкраще почати з походження суботи.

Коли Бог передав Десять заповідей Мойсеєві на горі Синай, то наказав Ізраїльтянам відпочивати на сьомий день кожного тижня. Це мало бути знаком Божого завіту з Його народом. І, звичайно, перша субота в історії відбулася коли Сам Господь відпочивав після праці створення світу сьомого дня. 

У Старому Завіті суботи дотримувались згідно суворих правил та приписів. Наприклад, ізраїльтянам було заборонено запалювати вогнища (Вихід 35:3), збирати їжу (Вихід 16:23-29) та продавати товари на ринку (Неємія 10:31). А покаранням за навмисне порушення суботи була смерть (Вихід 31:14-15).

З часом ізраїльтяни довели суботу до її законницьких крайнощів, до такого ступеня, що коли Ісус прийшов на землю, вони навіть зцілення в суботу вважали гріхом. Коли фарисеї побачили, як Ісус зцілює та збирає зерна на полі в суботу в Матвія 12, вони звинуватили Його в порушенні закону. Ісус відповів, проголосивши, що «Син Людський є Господом Суботи» (Матвія 12:8), що свідчить про те, що то був новий завіт в особі Христа. У розповіді Марка про ті самі події Ісус зазначає, що «Субота створена для людини, а не людина для суботи» (Маркa 2:27). Іншими словами, Ісус каже, що через Нього субота вже не є наказом Закону. Натомість це милостивий подарунок для неспокійних. 

Що Ісус мав на увазі, що субота тепер для людини? Як, практично, ми можемо скористатися цим подарунком? І як ми можемо регулярно відпочивати сьогодні, не роблячи відпочинок законницьким та життєвисмоктуючим? Це питання, на які ми відповімо в останній день цього плану.