Коли віра зникає: 10 днів пошуків Бога в тіні сумнівівЗразок

Якщо життя по вірі є вашим домом, то сумніви - це шлях, яким ми прямуємо, щоб дістатися туди. Звичайно, дорогою нам будуть траплятися труднощі: пастки, самотність, тривога, страх, питання. Слово запитання звучить латинською як quaerere, і саме від нього походить слово квест (тобто пошук). Пошук, як і будь-яка пригода, всіяна перешкодами. Кожне покликання має ціну. Нестерпно важко підкорювати гори. Неймовірно болісно проходити долини. Саме так виглядає шлях додому більшости людей. Деяким людям, яких я знаю (і кому заздрю), пощастило з набагато легшою дорогою. Їхня подорож додому - це як чотирисмугова автострада: сів у машину - і ти вдома. Інші люди, до яких належу і я, їдуть мальовничим маршрутом.

Проте, у будь-якому разі, ми на шляху.

У будь-якому разі, ми не самі. . . .

Ми заплуталися, залишилися самі та несамовито пробиваємося через каміння в пошуках цілі. Нам дали на руки два сценарії. В одному написано, що сенсу не існує. Це все випадковість. Так трапляється. І, до речі, ми самі також випадковість.

Однак Ісус дає нам інший сценарій. Він каже, що життя має сенс. І все, що стосується вас: дихання у ваших легенях, стукіт серця в грудній клітці, ваші сльози, страхи та мрії - все це має значення. Він обіцяє, що справедливість запанує, милість переможе, зруйновані речі відбудуються. Тож Він запрошує нас приєднатися до Нього, і це перевершить наші очікування.

Дехто каже, що це всього-на-всього фантазії. І хтозна, можливо, вони мають рацію. Можливо, ми є схибленими та обманутими. Проте я краще житиму надією, шукаючи прекрасного Бога, ніж мучитимусь від болю та пустоти цього безбожного світу.

Я вірю, що ми живемо для чогось значно більшого, ніж для сліпої та безжалісної байдужості.

Я вірю в Бога, Який створив нас, любить нас, видав за нас Самого Себе, і невідступно, невблаганно та з великою любов'ю притягує нас до Себе.

Я вірю, що життя має ціль.

Я вірю, що останнє слово залишається не за смертю.

Я вірю у вищу реальність. . . Вона переповнена життям, красою, кольором і глибиною.

Я віру, що сумніви є частиною людського буття. Вони розтягують нас, ранять нас, але пізніше, якщо ми дозволимо, вони приведуть нас до глибшої віри.

Я вірю, що навіть коли потемніє сонце, за якийсь час воно вигляне знову. Затемнення мине. Світ може виглядати інакше, так само, як і ми. 

Я також вірю, що в нас є щось значно більше, ніж просто матерія.