Знайдіть МирЗразок

Життя без жалю

Я пам'ятаю, як повільно повісив трубку телефона та з глибоким зітханням сказав: "Ну ось … це сталося". 

Голос на іншому кінці проводу належав адвокату, який повідомив мені, що моя дружина подала на розлучення. 

Я прожив під загрозою розлучення багато років. Та, незважаючи на це, був приголомшений новиною, яка звалилася на мене. 

Протягом наступних кількох днів через моє серце й розум пройшло безліч різних емоцій і думок. Я не хотів розлучення. Я не знав до пуття, що робити, щоб запобігти йому. Я не знав, кому і як розповісти про це. Я знав, що рано чи пізно повинен розповісти всій громаді церкви, в якій служив пастором, і не був застрахований від реакції ради прихожан. Єдиною визначеністю були підготовка й читання проповіді в найближчу неділю.

І поки мої думки бігли зі швидкістю сто кілометрів на секунду, в глибині душі я був абсолютно впевнений щодо таких істин: 

Бога не застало зненацька те, що було зроблено проти мене.

Бог керував моїм життям - Він дозволив цьому статися з Йому відомою метою, як частини Його плану для мене.

У Своєму Слові Він обіцяв ніколи не залишати й не кидати мене. Він обіцяв бути поруч при кожному моєму кроці, і тому все, що відбувається, повинно було піти мені на користь, за умови, що я буду повністю довіряти Йому.

Сама ситуація породила сум'яття. Непорушна істина про Бога подарувала мир.

Майже через вісім років після дзвінка адвоката моя дружина отримала бажане розлучення.

З тих пір люди кажуть мені: "Ви, мабуть, шкодуєте про зруйнований шлюб … про те, що програли битву за нього... про те, що всі ваші спроби примирення не допомогли".

Моєю зовнішньою реакцією було здебільшого мовчання. Моєю справжньою, внутрішньою відповіддю на такі коментарі було: "Сумую - так. Але не шкодую". 

Хоча мене засмучує, що мій шлюб закінчився розлученням, я не живу з постійним почуттям жалю. Чому? Бо жаль корениться в почутті провини. Я знав, що живу в мирі з Богом, а тому жалю й провині немає місця в моєму житті.

Я зрозумів, що найкращий спосіб жити без жалю - це зберігати в чистоті свою совість. Почніть з усім старанням підходити до своїх обов'язків і відносин, прикладати максимум зусиль аби жити праведним життям. Почніть довіряти Богу в кожній області свого життя - не тільки в найпростіших. Почніть коритися Йому та виконувати Його заповіді. Почніть повністю прощати інших. І йдіть тим шляхом, який відкриває для вас Бог.

Хоча ніхто не може досягти цього самотужки, та з допомогою Духа Святого, що мешкає в нас, ми можемо відвернутися від усіх видів спокус аби знайти мир із самими собою та з іншими - і продовжувати ті добрі справи, які Бог призначив нам виконувати.