Люба залежність...Зразок

День 4: Кам'янисте дно

Коли залежність вже не дає нам упевненості, коли славетні дні закінчуються і починаються дні боротьби й виживання, це означає, що ми майже досягли дна. Нас штовхають до нього відчай і безнадія. 

У кожного, ураженого цією недугою, дно виглядає по-своєму. Проте, щоб вибратися з нього ми маємо визнати, що ми неспроможні контролювати ситуацію. Що нам не стане краще від тих самих рішень. Що єдиний спосіб піднятися з дна – це почати дивитися вгору.

Бог обіцяє знайти нас на дні. Коли все здається неможливим, коли здається, що ми ніколи не зможемо вибратися з ями залежності – Він поруч. Відновлення – це непростий шлях, проте, це єдиний спосіб, щоб уникнути в’язниці, спецзакладів чи смерті. Ми маємо свободу волі адже Бог ніколи не змушує нас обирати Його. Але якщо ми це зробимо, Він обіцяє, що ніколи не залишить нас.

Падіння на дно приводить до смутку. Певно ще болить. Але кам'янисте дно — це основа, на якій ми можемо побудувати нове життя повне відновлення, якщо попросимо Бога допомогти. Кам'янисте дно може стати новим початком. Бог каже, що хоче обмінятися з нами: віддаймо Йому попіл нашого згорілого життя, а Він дасть нам вінець краси. Замість жалоби й відчаю Він дарує радість і хвалу.