Надія У ПітьміЗразок

Сподівайтеся

Жива надія дозволяє нам відчувати і печаль, і радість. Наша жива надія — це спадок отриманний для нас Христом. 

—Тім Келлер 

Книга пророка Авакума закінчується такою молитвою: «Господь, Володар мій, мене могутнім робить, Він робить мої ноги, мов у оленя, прудкими, коли мене Він в небезпеку проводжає. Для диригента. Для струнних інструментів». (Авакум 3:19). 

Якщо ви замислитесь над тим, що цей пророк вже знав, з чим зіткнувся, його чиста надія приголомшує. «Навіть якщо іжир не зацвіте, а у сараї не залишиться тварин, Господь у Своєму святому храмі. Нехай навіть усе стане гірше перед тим, як стати краще, затихне вся земля перед Ним. Праведний житиме вірою. Слово Боже буде істинним. Я знайду свою силу і мою надію у своєму Господі Богу, і Він підніме мене на нові висоти». 

Авакум боровся з питаннями, приймав реальність, довіряв не озираючись, і знайшов свою надію у Господі. Навіть якщо ви більше нічого не засвоїте з цього біблійного плана, я сподіваюсь ви запам'ятаєте, що означає ім'я Авакума: боротися та приймати. 

І те, й інше одночасно.

Я пам'ятаю, коли моїй найменьшій доньці Джой виповнилося чотири роки, вона каталася на подвір'ї у друзів на зіплайні. Так як вона була занадто маленькою, щоб вберегти себе від зіткнення з деревом у кінці мотузки, то зіткнулася обличчям з товстим стовбуром дерева. Я досі пам'ятаю, як почув той хрясь! Вона впала на землю, зкривавлена та непритомна. 

У паніці я знайшов пульс, хоча не такий сильний, як хотілося б. Ми кинулися у лікарню, де лікарі відразу почали брати у неї аналізи. Коли вона прийшла до тями, то намагалися зашити рану на підборідді. Але Джой не давалася їм. 

Мені довелося її притиснути. 

Я лежав на ній зверху, тримаючи її тіло та голову, поки лікар обережно накладала шви. Джой ридала: «Тату, що коїться? Будь ласка, відпусти. Зупини їх. Я хочу грати. Будь ласка. Я просто хочу гратися. Будь ласка, хай вони не роблять мені боляче». Але я знав, щоб вилікуватись як слід, їй потрібно пройти через це. 

Інколи Господь притискає нас так само, знаючи, що потрібно, щоб ми повністю зцілились.  

Ми боремося та приймаємо. І те, й інше одночасно. 

Але в Його руках є надія. 

Помоліться: Господь, дякую, що тримаєш мене. Дякую, що зцілюєш мене. Дякую за надію.