НесподіванкаЗразок

 Коли люди несподівано нападають на нас, зраджують або відкидають нас — явно чи приховано — наша душа може настільки зневіритися, що ми відчуваємо спокусу опустити руки. Замкнутися в собі. Стримуватися, боячись вільно відкрити своє серце, не розуміючи, що якщо хтось у минулому зробив нам боляче, це не означає, що так само вчинить кожен у майбутньому. 

Але коли ми запрошуємо Ісуса в нашу заплутану розповідь, коли ми розповідаємо Йому про нашу історію і про весь наш біль, коли ми прощаємо інших, тоді Він може почати змінювати нашу перспективу, відроджувати наше фрагментоване серце і відновлювати нашу здатність відчувати, любити та піклуватися. Коли ми запросимо Його увійти, Він наповнить наше серце співчуттям, так само як Він зробив, коли врятував нас і ми знову почнемо довіряти.

Ісус повністю прощає нас кожного разу, коли ми робимо помилку, і Він завжди хоче, щоб ми вільно дарували той самий дар іншим. Він хоче, щоб ми прощали кожну кривду — неважливо, велику чи малу — в той момент, коли ми свідомо її помічаємо. Він хоче, щоб ми практикували любов, благодать і милосердя — особливо до тих, хто завдає нам найбільше болю, бо вони часто є найбільш пораненими. 

Я виявила, що коли я завдаю людям болю, це часто відбувається через зламане місце в мені — місце невігластва, страху, невпевненості чи ревнощів, про яке я навіть не здогадувалась, і я спустошена, коли відкриваю в собі здатність завдати комусь глибокого болю. Я дуже вдячна друзям, які дарують мені благодать, любов і прощення. Я так вдячна тим, хто любить мене настільки, що продовжує йти поруч зі мною, попри мої недоліки. 

Прощення — вільно просити його у Бога та інших, вільно пропонувати його тим, хто завдав нам болю, і навіть вільно поширювати його на себе — є частиною нашого зцілення.

Адаптовано за матеріалами Несподіванка: Залишити страх позаду, рухатися вперед з вірою, прийняти пригоди Крістін Кейн. Авторське право © 2018 Крістін Кейн. Передрук з дозволу видавництва Zondervan Publishing. Всі права захищені.