Любіть так, ніби вам ніколи не завдавали болю. Джентезен ФранклінЗразок

День третій

Вести лік чи втрачати лік

Місце Писання:  Матвія 18:21–22

Одним з найпотужніших уроків, які Ісус коли-небудь давав людям, було прощення. Він дав цей урок через Петра, який підійшов до Ісуса і запитав: “Господи, як часто я повинен прощати тому, хто грішить проти мене? Сім разів?"

Підозрюю, що Петро уже мав на думці когось, кому він шість разів уже пробачив. Очевидно він був ладен списати цю людину. Правда це чи ні, але Петро шукав формулу.

Ісус же каже: Ти мусиш прощати його навіть коли він согрішить проти тебе сімдесят сім разів!

Ви знаєте, у мене не надто добрі справи з математикою, але я можу розв'язати це рівняння. Відповідь 490. Наскільки я розумію, це означає, що ми повинні прощати одну і ту ж людину 490 разів на день. Це дуже багато. З такою швидкістю прощаючи кожні три хвилини, ви можете витратити цілий день, просто вибачаючи комусь!

Але справа не в цифрах. Ісус давав нам нову математичну формулу, новий набір істин, щоб ми могли ходити у прощенні. Перша істина така: прощення - це не ведення ліку. Йдеться якраз про втрату ліку.

Нам усім у певний час свого життя хтось заподіє лихо. Чоловік чи дружина може зрадити. Хтось пліткуватиме про ваш шлюб. Хтось може вкрасти у вас гроші. Хтось може вкрасти вашого чоловіка чи дружину. Хтось знущатиметься над вами. А хтось, можливо, зашкодить вашій дитині.

І якщо біль - це реальність, наша реакція на нього, гіркота і страждання, це наш вибір. Ми повинні жити життям, сповненим прощення. Йдеться не про виконання вимог математичного рівняння. Ми маємо пробачати. Увесь час.

Головна ідея:  припиніть вести лік, краще починайте втрачати його.