Пiсня над пiснями 7:6-12
Пiсня над пiснями 7:6-12 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Яка прекрасна і яка розкішна ти, любове моя, дочко насолоди! Струнка й висока наче пальма, а груди — ґрона наливні. Кажу: «Дозволь залізти на ту пальму, дозволь мені схопити ці плоди. Хай груди будуть як ті грона виноградні, а запах подиху твого, мов яблук дух. Уста твої п’янкі, немов вино, в мою любов воно струмує ніжно, по сонних розтікається устах». Належу я коханому моєму, й до мене звернене його бажання. Прийди, коханий мій, в поля ходімо і в селах проведемо ніч. Раненько встанеш і підеш у виноградник. Давай подивимося, чи виноград розцвів, давай подивимось, чи квіт його розкрився, давай подивимося, чи зацвів ґранат. Там я віддам тобі своє кохання.
Пiсня над пiснями 7:6-12 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями! Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах! Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних! Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!... А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих! Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене! Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!
Пiсня над пiснями 7:6-12 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Твоя голова на тобі, як Кармил, і плетінки твоєї голови, наче багряниця, цар, зв’язаний в коридорах. Як ти прикрасилася, і якою солодкою ти, любове, у твоїх насолодах стала? Це — твоя велич, ти уподібнилася до пальми, а твої груди — до виноградних грон. Я сказав: Вилізу на пальму, схоплюся за її верхівки, і твої груди будуть, як грона винограду, а запах твоєї ніздрі, як у яблука, а твоє горло, як добре вино, що йде твоєму коханому на добро, що досягає моїх губ і зубів. Я — для мого коханого, і на мене його увага. Іди сюди, мій коханий, вийдемо на поле, поселимося в селах.
Пiсня над пiснями 7:6-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Голова твоя - мов Кармель, волос на голові в тебе - мов пурпур, кучері твої - й цареві дивовижа. О, яка ж ти хороша, яка ти принадна, моя любко, твоїм цїлим видом! Стан твій - неначе пальма, груди ж твої - мов би винні грони. Думаю: вилїзу на пальму, вхоплюся за віттє, а груди твої будуть менї за грони винні, і запах із ніздер твоїх, - як би від яблок; Та й уста твої, як вино найлучше. - Воно тече право до милого мого, й солодить уста утомлені. Я належу до друга мого, він лине серцем до мене. Ходи ж, мій любий, пійдемо в поле, жити мемо в селах