Яка прекрасна і яка розкішна ти, любове моя, дочко насолоди! Струнка й висока наче пальма, а груди — ґрона наливні. Кажу: «Дозволь залізти на ту пальму, дозволь мені схопити ці плоди. Хай груди будуть як ті грона виноградні, а запах подиху твого, мов яблук дух. Уста твої п’янкі, немов вино, в мою любов воно струмує ніжно, по сонних розтікається устах». Належу я коханому моєму, й до мене звернене його бажання. Прийди, коханий мій, в поля ходімо і в селах проведемо ніч. Раненько встанеш і підеш у виноградник. Давай подивимося, чи виноград розцвів, давай подивимось, чи квіт його розкрився, давай подивимося, чи зацвів ґранат. Там я віддам тобі своє кохання.
Прочитати Пісня над Піснями 7
Поділитися
Порівняти всі видання: Пісня над Піснями 7:6-12
Зберігайте вірші, читайте офлайн, дивіться навчальні відео тощо!
YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності
Головна
Біблія
Плани
Відео