Псалми 143:1-12
Псалми 143:1-12 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
О Господи, почуй мої молитви і до благань прислухайся моїх! Прийди на допомогу добрими ділами. Не позивайся зі Своїм слугою, адже перед Тобою кожен винний. Полює ворог, переслідує мене і хоче вбити, підштовхує мене в могилу, в морок, немов мене уже давно нема в живих. Душа і серце завмирають з переляку. Я пам’ятаю все, що Ти колись зробив, я думаю про всі Твої діла, кажу про все, що здійснене Тобою. Здіймаю руки у молитвах! Мов спрагла без дощу земля, Тебе жадаю! Села Благаю дати відповідь мерщій, тому що дух уже згасає мій. Не відвертай Свій лик від мене, інакше я піду до тих, хто спочиває в могилі. Нехай світанки подарують Твою ласку незрадливу, бо покладаюся на Тебе. Навчи, яким шляхом іти в житті, адже життя моє — в Твоїх руках. Врятуй мене від ворогів моїх, бо я в Тобі вбачаю, Господи, свій прихисток надійний. Навчи, як жити за веліннями Твоїми, бо Ти — наш Бог. Нехай Твій добрий дух веде нас у прекрасний край. Даруй мені, о Господи, життя заради імені Твого, будь милосердний, витягни з біди! Яви Свою любов і ворогів моїх побий, моїх затятих ворогів згуби, бо я — Твій слуга.
Псалми 143:1-12 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни! Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене! Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього? Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща! Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують! Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж! Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців, що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива! Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі, що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча! Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива, щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!
Псалми 143:1-12 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Давид — про Голіафа. Благословенний Господь, Бог мій, Який вишколює мої руки до бою, а мої пальці — до війни. Він — моя милість, моя охорона, мій помічник, мій визволитель і мій захисник. На Нього я покладаю надію, Він підпорядковує мені мій народ. Господи, хто така людина, що Ти об’явився їй, і людський син, що поважаєш його? Людина схожа до марноти, — її дні проминають, як тінь. Господи, нахили Своє небо, зійди, доторкнися до гір — і задимляться. Блисни блискавицею — і розпорошиш їх, пошли Свої стріли — і затрясеш ними. Пошли Свою руку з висоти, визволи мене, врятуй мене від великих бід, від руки чужих синів, уста яких говорили марне, а їхня правиця — це правиця неправди. Боже, заспіваю Тобі пісню нову, на десятиструнному псалтирі заграю Тобі, що даєш царям порятунок, спасаєш Давида, Свого раба, від згубного меча. Визволи мене і спаси мене з рук синів чужинців, уста яких промовляли марне, а їхня правиця — це правиця неправди. Їхні сини, як нові саджанці, посаджені в їхній молодості, а дочки їхні — гарні, подібні до храму.
Псалми 143:1-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Псальма Давидова. Г осподи, вислухай молитву мою, нахили ухо до благання мого! Вислухай мене по вірностї твоїй, по справедливостї твоїй! І не входи в суд із слугою твоїм, нїхто бо з живих не оправдиться перед тобою. Бо ворог слїдить душу мою, топче життє моє до землї, закопує мене у темних місцях, як мерцїв давно померших. І дух мій охляв в мене, серце моє ниє. Згадаю днї давні, про дїла твої промишляючи; думаю-гадаю над творивом рук твоїх. До тебе простираю руки мої; як спрагнена земля, так душа моя тебе жадає. Поспіши, Господи, вислухай мене! Дух мій холоне. Не крий лиця свого передо мною! ато буду як ті, що йдуть в домовину! Вранцї дай почути милість твою! Бо на тебе вповаю. Яви менї дорогу, котрою ступати маю! Бо до тебе підношу душу мою. Рятуй мене, Господи, від ворогів моїх! До тебе прибігаю. Навчи мене творити волю твою! Ти бо єси Бог мій; дух твій благий нехай по рівнинї веде мене. Задля імени твого, Господи, оживи мене; у твоїй справедливостї виведи душу мою з тїсноти! А по милостї твоїй вигуби ворогів моїх, і гнобителїв душі моєї занапасти! Я бо слуга твій.