Приповiстi 15:1-33
Приповiстi 15:1-33 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Сумирна відповідь вгамовує гнів, різкі слова розбурхують лють. Уста мудреця жаданими роблять знання, а вуста нерозумних скипають дурницями. Очі Господні повсюди, вони стежать за злом і добром. Лагідна мова — це життєдайне дерево, а підступний язик роз’ятрює душу. Нерозумний зневажає батьківські поради, а хто прислухався до настанов, той набирається розуму. Дім праведного нагромаджує скарби, а надбання безбожника несуть йому нещастя. Вуста мудреця поширюють знання, а душі нерозумних — ненадійні. Пожертва негідника Господу гидка, молитва чесного Його втішає. Шлях безбожника огидний Господу; Він любить того, хто прагне праведності. Сувора кара жде на того, хто праведну путь зневажить; загине той, хто зневажає повчання. Усе, що трапляється, навіть після смерті — для Господа не таємниця, тим більше — серця людські! Насмішник не любить, коли його повчають, він не піде по науку до мудрого. Радісне серце випромінює щастя, а щемне серце дух руйнує. Серце тямущого тягнеться до знань, уста нерозумного живуть глупотою. У злидаря всі дні тяжкі, бадьоре серце має вічне свято. Ліпше вдовольнятися малим і шанувати Господа, ніж мати скарб великий і тремтіти від небезпеки. Смачніша тарілка овочів, піднесених з любов’ю, аніж телятина найкраща, приправлена ненавистю. Запальна людина розбурхує суперечку, а поміркована втихомирює сварку. Шлях ледачого, наче лабіринт, а путь цнотливого — то шлях прямий. Мудрий син тішить батька, а нерозумний зневажає матір. Глупота приваблива для нерозумного, а розважлива людина ходить прямим шляхом. Без доброї поради наміри приречені. Коли ж багато радників, то плани будуть втілені. Людина може тішитися своєю відповіддю, але яке важливе слово, мовлене в хвилину слушну! Щоб не скотитися в Шеол, мудрий ітиме вгору дорогою життя. Господь зруйнує вщент оселю зарозумілого, та захистить межу вдови. Злі наміри огидні Господу, а дружнє слово чисте в Його очах. Хто ласий до наживи, той руйнує власний дім, а хто ненавидить хабар, той житиме. Людина праведна замислюється, як відповідати, уста лихого випльовують думки огидні. Господь цурається безбожників, та Він відгукується на молитви праведних. Дружнє сяйво очей наповнює радістю серце, а добрі новини зміцнюють кістки. Хто прислухається уважно до життєвих засторог, той житиме серед мудрих. Хто зневажає навчання, той нехтує своїм життям; хто прислухається до повчань, той набирається розуму. Страх Господній — наука мудрості, а скромність — перший крок до Господньої поваги.
Приповiстi 15:1-33 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає. Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють. Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих. Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі. Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший. Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад. Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так. Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба. Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає. Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає. Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських! Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде. Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений. Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть. Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно. Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому. Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому. Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот. Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка. Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір’ю своєю. Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить. Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться. Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре! Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу. Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови. Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова. Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити. Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло. Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує. Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості. Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими. Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум. Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.
Приповiстi 15:1-33 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість. Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї. Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають. Лагідний язик - се дерево жизнї, а необузданий - пригноблює духа. Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, - добрий розум має. В дому в праведного - достаток добра, а в доходах безбожного - самий хиба розстрій. Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних. Жертва безбожних - гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому. Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди - сей йому любий. Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, - погибне. І преисподня й ад явні Господеві, а надто - серця синів людських. Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде. Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє. Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть. В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина. У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї. Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте. Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду. Лїнивого дорога - мов тернєм встелена, дорога же праведних - гладка. Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає. Дурницї - радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою. Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться. Радість чоловікові - (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане - яке воно любе! Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу. Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить. Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому. Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї. Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло. Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає. Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї. Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими. Хто відкидає упомин, - не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, - набуває розуму. Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
