До Филимона 1:1-25
До Филимона 1:1-25 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Вітання від Павла, в’язня заради Ісуса Христа, і Тимофія, брата нашого, Филимонові, дорогому другові нашому і соратнику. Також Апфії, сестрі нашій, та Архипові, сподвижнику нашому, і церкві, яка зустрічається в домі твоєму. Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа. Я завжди дякую Богові, згадуючи тебе в своїх молитвах, бо я чую про твою віру в Господа Ісуса і любов до всіх святих людей Божих. Я молюся, щоб віра, яку ти поділяєш з нами, привела тебе до розуміння всього того доброго, що ми маємо в Христі. Брате мій, твоя любов і допомога людям Божим були їм великим надхненням, а для мене — радістю і втіхою. Отже, як брат твій у Христі я можу наважитися вказати тобі, що мусиш робити. Але ж я не наказую, а закликаю тебе в ім’я любові. Благаю тебе я, Павло, старий чоловік, а зараз ще й в’язень в ім’я Ісуса Христа. Я прошу тебе заради сина свого, Онисима, батьком якого я став у в’язниці. Колись він був непотрібний тобі, та зараз він став корисний не лише тобі, а й мені. Я посилаю його назад до тебе, але ж мені так важко це робити, ніби я віддаю тобі власне серце. Мені б хотілося затримати його тут зі мною, щоб він послужив мені замість тебе, поки я у в’язниці за Добру Звістку. Та я не хотів нічого робити без твоєї згоди, щоб будь-який добрий вчинок твій був не з примусу, а з твоєї доброї волі. Можливо, він для того і був розлучений з тобою ненадовго, щоб ти назавжди прийняв його до себе, вже не як раба, але вище за раба — як свого улюбленого брата. Я дуже люблю його, але ти полюбиш його ще дужче, і не просто як людину, а й як брата в Господі. Якщо ти вважаєш мене другом своїм, то прийми Онисима, як ти прийняв би мене. А якщо він чимось скривдив тебе або заборгував щось, то зарахуй це мені. Я, Павло, пишу це власноручно: я поверну тобі цей борг, не кажучи вже про те, що ти зобов’язаний мені своїм життям. Тож, будь ласка, як справжній учень Господній і брат мій у Христі, задовольни прохання моє. Зробивши це, ти підбадьориш і підтримаєш серце моє. Я пишу тобі, маючи впевненість, що ти послухаєшся, і знаю, що ти зробиш навіть більше, ніж я кажу. Також приготуй, будь ласка, помешкання для мене, бо маю надію, що молитвами вашими повернуся до вас безпечно. Епафрас, мій товариш по ув’язненню в ім’я Христа Ісуса, вітає тебе. Вітають також Марко, Аристарх, Лука і Димас, соратники мої. Нехай благодать Господа Ісуса Христа буде з духом вашим.
До Филимона 1:1-25 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Павло, в’язень Ісуса Христа, і брат Тимофій — Филимону, нашому улюбленому брату і співпрацівнику, і Апфії, улюбленій сестрі, і Архипу, нашому соратнику, і церкві в твоєму домі: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа! Завжди дякую моєму Богу, згадуючи тебе у своїх молитвах, чуючи про твою любов і віру, які маєш до Господа Ісуса і до всіх святих, щоб твоя спільна з нами віра виявилась дієвою у пізнанні всякого добра у вас у Христі Ісусі. Бо ми маємо велику радість і втіху у твоїй любові, тому що тобою, брате, заспокоєні серця святих. Тому, маючи в Христі велику сміливість наказувати тобі, що личить, ради любові краще благаю, такий як я, Павло-старець, а тепер ще й в’язень Ісуса Христа. Благаю тебе за свого сина, якого я народив у своїх кайданах, за Онисима, колись непотрібного тобі, а тепер потрібного тобі і мені. Я послав його назад, а ти прийми його, немов моє серце. Я хотів був тримати його в себе, щоб він замість тебе служив мені в кайданах за Євангеліє, та без твоєї згоди нічого не хотів робити, щоб твоє добре діло було не як вимушене, а добровільне. Бо, може, він для того й відлучився на деякий час, щоб ти отримав його назавжди, вже не як раба, а вище від раба, як улюбленого брата, особливо мені, а наскільки більше тобі, і по плоті, і в Господі. Тож якщо вважаєш мене товаришем, прийми його як мене. Якщо ж він чимось скривдив тебе або винен, зарахуй це мені. Я, Павло, написав своєю рукою: я відплачу; не кажу тобі про те, що ти й самого себе ще винен мені. Так, брате, я хотів би отримати користь від тебе в Господі; заспокой моє серце в Господі. Маючи впевненість у твоєму послуху, я написав тобі, знаючи, що ти зробиш навіть більше, ніж я кажу. А заодно й приготуй мені помешкання, бо я сподіваюся, що завдяки вашим молитвам буду дарований вам. Вітають тебе Епафрас, мій співв’язень у Христі Ісусі, Марк, Арістарх, Димас, Лука, мої співпрацівники. Благодать нашого Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.
До Филимона 1:1-25 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Павло, в’язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому, і сестрі любій Апфії, і співвойовникові нашому Архипові, і Церкві домашній твоїй: благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! Я завсіди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх. Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих, щоб спільність віри твоєї діяльна була в пізнанні всякого добра, що в нас для Христа. Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате. Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі подавати накази тобі про потрібне, але більше з любови благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в’язень Христа Ісуса. Благаю тебе про сина свого, про Онисима, що його породив я в кайданах своїх. Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний. Тобі я вертаю його, того, хто є неначе серце моє. Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив у кайданах за Євангелію, та без волі твоєї нічого робити не хотів я, щоб твій добрий учинок не був ніби вимушений, але добровільний. Бо може для того він був розлучився на час, щоб навіки прийняв ти його, і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в Господі. Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене. Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені. Я, Павло, написав це рукою своєю: Я віддам, щоб тобі не казати, що ти навіть самого себе мені винен. Так, брате, нехай я одержу те, що від тебе прохаю в Господі. Заспокой моє серце в Христі! Пересвідчений я про слухняність твою, і тобі написав оце, відаючи, що ти зробиш і більше, ніж я говорю. А разом мені приготуй і помешкання, бо надіюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам. Вітає тебе Епафрас, мій співв’язень у Христі Ісусі, Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники. Благодать Господа Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.
До Филимона 1:1-25 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Павло, в’язень Ісуса Христа, та брат Тимофій — улюбленому Филимонові, нашому помічникові, і [улюбленій] сестрі Апфії, і Архипові, нашому сподвижникові, і твоїй домашній Церкві: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. Завжди дякую моєму Богові, пам’ятаючи про тебе в моїх молитвах, почувши про твою любов і віру, яку маєш до Господа Ісуса і до всіх святих, аби спільність твоєї віри була діяльною в пізнанні всього доброго, що є в нас в [Ісусі] Христі. Через твою любов я маю велику радість і втіху, бо ти, брате, заспокоїв серця святих. Отже, хоч я і маю велику відвагу в Христі тобі наказувати про те, що потрібне, — проте радше з любові благаю. Я, Павло, старець, а тепер ще й в’язень Ісуса Христа, благаю тебе за мого сина, якого я породив у кайданах, за Онисима, який колись тобі був непотрібний, та нині й тобі, і мені дуже потрібний. Його відіслав я тобі, він — моє серце. [Тож ти прийми] його. Я його бажав у себе залишати, щоби замість тебе послужив мені в кайданах за Євангеліє, але без твого відома я не хотів нічого робити, аби твоє добродійство не було примусовим, але добровільним. Можливо, він задля цього відлучився на якийсь час, щоб ти прийняв його навіки, — вже не як раба, але вище від раба, — як улюбленого брата, — особливо для мене, і тим більше для тебе: і за тілом, і в Господі. Отже, коли маєш мене за друга, прийми його, як мене. Коли ж він у чомусь скривдив тебе або що винен, то зарахуй це мені. Я, Павло, написав своєю рукою: я віддам; не кажу тобі, що й самого себе ти мені винен. Так, брате: нехай одержу від тебе те, що прошу в Господі. Заспокой же моє серце в Христі! Переконаний у твоїй слухняності, я написав тобі, знаючи, що зробиш більше того, що кажу. А разом з тим приготуй мені помешкання, бо сподіваюся, що завдяки вашим молитвам буду вам подарований. Вітає тебе Епафрас — мій співв’язень у Христі Ісусі, Марко, Аристарх, Димас, Лука — мої співпрацівники. Благодать [нашого] Господа Ісуса Христа з вашим духом. [Амінь].