Числа 14:1-25
Числа 14:1-25 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І зняла зойк уся та громада, та й заголосила. І плакав народ той тієї ночі. І нарікали на Мойсея та на Аарона всі Ізраїлеві сини. І сказала до них вся громада: О, якби ми померли були в єгипетськім краї, або щоб ми померли були в цій пустині! І нащо Господь провадить нас до того Краю, щоб нам попадати від меча? Жінки наші та діти наші стануть здобиччю... Чи не краще нам вернутися до Єгипту? І сказали вони один до одного: Оберімо собі голову, та й вертаймось до Єгипту! І впали Мойсей та Аарон на обличчя свої перед усім збором громади Ізраїлевих синів. А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою, та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: Той Край, що перейшли ми по ньому, щоб розвідати його, Край той дуже-дуже хороший! Якщо Господь уподобає Собі нас, то впровадить нас до того Краю, і дасть його нам, Край, який тече молоком та медом. Тільки не бунтуйтесь проти Господа, і не бійтеся народу того Краю, бо вони хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, не бійтеся їх! І сказала була вся громада, щоб камінням закидати їх, та слава Господня появилася в скинії заповіту всім Ізраїлевим синам... І промовив Господь до Мойсея: Аж доки буде цей народ зневажати Мене, і аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у всі ті ознаки, що Я учинив був серед нього? Ударю його поразою, і позбавлю його насліддя, а тебе зроблю народом більшим і сильнішим від нього. І сказав Мойсей до Господа: І почує Єгипет, що Ти з-посеред нього вивів Своєю силою народ цей, та й скаже до мешканців цього Краю, які чули, що Ти Господь серед цього народу, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, якщо заб’єш Ти цей народ, як одну людину, то скажуть ті люди, що чули слух про Тебе, говорячи: Через неспроможність Господа впровадити той народ до Краю, якого Він заприсяг був їм, вигубив їх у пустині... А тепер нехай же звеличиться сила Господня, як Ти наказав був, говорячи: Господь довготерпеливий, і багатомилостивий, Він прощає провину та переступ, і не очистить винного, а карає провину батьків на третіх і на четвертих поколіннях. Прости ж провину цього народу через велику милість Свою, як прощав Ти цьому народові від Єгипту й аж сюди! А Господь сказав: Я простив за словом твоїм. Але, як Я живий, слава Господня наповнить увесь оцей Край. Тому всі ті люди, що бачили славу Мою та ознаки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробовували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого, поправді кажу, не побачать вони того Краю, що Я заприсяг був їхнім батькам. І всі, хто зневажає Мене, не побачать його! Але раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, і він виконував накази Мої, то Я введу його до того Краю, куди він увійшов був, і потомство його оволодіє ним. А амаликитянин та ханаанеянин сидить у долині. Узавтра оберніться, та й рушайте на пустиню дорогою Червоного моря!
Числа 14:1-25 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Усе зібрання голосно закричало, і тієї ночі люди плакали. Весь народ Ізраїлю нарікав на Мойсея та Аарона. Вся громада сказала їм: «Чому ж не померли ми в Єгипті? Чом не померли в пустелі? Навіщо Господь веде нас у цю землю, щоб полягти від меча? Жінки й діти наші стануть здобиччю. Чи не краще нам повернутися до Єгипту?» Вони казали одне одному: «Оберем собі вождя й повернемося до Єгипту». Мойсей та Аарон упали долілиць перед усім зібранням народу Ізраїлю. Ісус, син Навина, та Калев, син Єфунне, з тих, хто розвідував землю, розідрали на собі одяг (від суму). Вони сказали всій громаді народу ізраїльського: «Земля, якою ми мандрували та яку розвідували, то дуже добра земля. Якщо Господь задоволений нами, Він приведе нас до цієї землі й дасть нам її, ту землю, що тече молоком і медом. Тож не бунтуйте проти Всевишнього Бога й не лякайтеся народу цієї землі, вони нам не зможуть протистояти. Вони беззахисні, а з нами Господь. Не бійтеся їх». Уся громада погрожувала побити їх камінням. Тоді всьому народу Ізраїлю явилася слава Господня в наметі зібрання. І сказав Господь Мойсею: «Доки ці люди відвертатимуться від Мене? Доки не довірятимуть Мені, не зважаючи на всі чудеса, що Я явив серед них? Я вражу їх моровицею, вигублю їх, але зроблю з вас народ більший і дужчий за вас». Тоді Мойсей сказав Господу: «Тоді єгиптяни почують про це, бо Ти силою Своєю вивів народ цей з-поміж них. І скажуть вони про те мешканцям цієї країни. Вони чули, о Господи, що Ти з народом Своїм. Бо бачили Тебе віч-на-віч, і хмара Твоя перебуває над ними, і йдеш Ти поперед них у хмарному стовпі вдень і у стовпі вогню вночі. Якщо Ти вигубиш народ цей, тоді інші народи, почувши про це, скажуть: „Оскільки Господь був не спроможний привести народ Свій у землю, що Він їм пообіцяв, тож вигубив їх у пустелі”. Тож тепер нехай сила Володаря буде величезною, як Ти й обіцяв. Господь нескорий на гнів, велике милосердя Його. Він прощає гріх і переступ, але прощаючи, не вибачає. Він карає дітей, онуків і правнуків за гріхи батьків їхніх. Тож, будь ласка, прости гріх народу цього з великого милосердя Свого, як Ти прощав народ цей, відколи вийшли вони з Єгипту і досі». І промовив Господь: «Гаразд, Я прощаю за словом твоїм. Але як Я живу і як уся земля сповниться славою Господньою, так усі ті, хто бачив славу Мою і Мої дива, що Я їх явив у Єгипті й пустелі, всі, хто випробовували Мене десять разів і не слухалися наказів Моїх, не побачать землі, що Я її пообіцяв батькам їхнім. Тим, хто зневажав Мене, не ввійти туди. Та оскільки слуга мій Калев мислить інакше і слідує віддано за Мною, Я приведу його до землі, куди він ходив, і нащадки його володітимуть нею. В долині живуть амаликійці й ханаанці. Тож завтра поверніться й рушайте в пустелю дорогою до Червоного моря».
Числа 14:1-25 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І піднялася вся громада, і здійняла голосіння; народ плакав усю ту ніч. Усі ізраїльські сини нарікали на Мойсея і Аарона. Уся громада казала їм: Краще б ми повмирали в Єгипетській землі чи в цій пустелі! О, якби ми повмирали! І навіщо нас Господь вводить у цю землю: щоб нам полягти в битві? Наші жінки й діти стануть здобиччю. Тому, хіба тепер не краще нам повернутися в Єгипет? І вони говорили один одному: Поставмо собі проводиря та повертаймося в Єгипет! Тоді Мойсей з Аароном упали на обличчя перед усією громадою ізраїльських синів, а Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, — з тих, хто оглядав землю, — роздерли на собі одяг, і говорили до всієї громади ізраїльських синів, кажучи: Земля, що її ми оглянули, є дуже-дуже добра. Якщо Господь вибирає нас, то і введе нас у цю землю й дасть її нам, — землю, що тече молоком і медом. Але не будьте відступниками від Господа! Тож ви не лякайтеся народу тієї землі, бо він для нас — пожива. Адже сприятливий час відійшов від них, а серед нас — Господь! Не бійтеся їх! Однак уся громада сказала: Закидати їх камінням! Та Господня слава з’явилася в хмарі над наметом свідчення — усім ізраїльським синам. І Господь сказав Мойсеєві: Доки цей народ підбурюватиме Мене? Доки не віритимуть Мені посеред усіх ознак, котрі Я вчинив серед них? Уражу їх смертю і знищу їх! А тебе й дім твого батька зроблю великим та численним народом, — більшим, ніж цей. Та Мойсей сказав Господу: І почує єгиптянин, що Своєю силою Ти вивів з-поміж них цей народ. Але всі, хто живе на цій землі, чули, що Ти є Господом для цього народу, якому з’являєшся віч-на-віч, Господи; і Твоя хмара стала над ними, і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі. А вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули Твоє Ім’я, говоритимуть, кажучи: Оскільки Господь не зміг ввести цей народ в землю, котру їм пообіцяв у клятві, то вигубив його в пустелі. А тепер, хай же прославиться Твоя сила, Господи, як Ти сказав, промовляючи: Господь довготерпеливий, дуже милосердний і правдивий; прощає беззаконня, несправедливості й гріхи та жодним чином не вважатиме чистим винного, Котрий воздає за гріхи батьків дітям до третього й четвертого поколінь. Прости гріх цьому народові за великим Твоїм милосердям, як і був Ти милосердним до них від Єгипту й аж дотепер! А Господь сказав Мойсеєві: Я ще раз виявлю милосердя до них — за твоїм словом. Але живу Я, і живе Моє Ім’я, і Господня слава наповнить усю землю! Тому всі люди, які бачили Мою славу й ознаки, котрі Я вчинив у Єгипті і в цій пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу, — таки не побачать землі, котру Я пообіцяв у клятві їхнім батькам! Але їхні діти, які є тут зі Мною, які не знають ще ні добра, ні зла, усякий недосвідчений та молодий, — цим Я дам землю! А всі, хто підбурював Мене, не побачать її! Халев же, Мій раб, — оскільки в нього був інший дух і він пішов слідом за Мною, — то введу його в землю, в яку він уже ходив, і його потомство успадкує її! Та амалик і ханаанець живуть у долині. Завтра ви поверніть і йдіть до пустелі шляхом Червоного моря.
Числа 14:1-25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І піднялась уся громада і зняла галас, і плакали люде всю ту ніч. І нарікали на Мойсея та на Арона всї сини Ізрайлеві, і мовляла до них вся громада: Ой, бодай би ми були померли в Египецькій землї, або коли б погибли в тій пустинї. І про що веде нас Господь у цю землю? Щоб полягти від меча, та щоб жінки наші і дїти наші зробилися здобичею? Хиба ж не лучче нам, вернути в Египет? І мовляли одно одному: Виберемо собі голову над нами, та й вернемось в Египет? І впали Мойсей та Арон на лиця свої ниць перед усією громадою синів Ізрайлевих. А Йозуа Нуненко та Калеб Єфуненко, вони із тих, що ходили на розглядини в ту країну, пороздирали на собі одїж, І промовили вони до всієї громади синів Ізрайлевих: Земля, що нею переходили ми, щоб розвідати, земля тая дуже, дуже добра. Коли до нас милость Господня, так приведе нас він в цю землю, та й дасть нам її, земля ж ся тече молоком та медом. Тільки проти Господа не бунтуйтесь; і не лякайтесь людей в тій українї; бо вони будуть хлїбом про нас. Защити в них не стало, а Господь із нами; не лякайтесь їх! І сказала вся громада, щоб каміннєм побити їх. Тодї обявилась слава Господня в соборному наметї перед усїма синами Ізрайлевими. І рече Господь Мойсейові. А докіль ще буде зневажати мене сей люд, і докіль ще не мати муть вони віри менї на всї знамена що я сотворив їх між ними? Вдарю на них мором і вигублю їх; і зроблю тебе народом, більшим і потужніщим як вони. І промовив Мойсей до Господа: Почують се Египтяне; бо потугою твоєю випровадив єси люд сей зміж них; І скажуть осадникам сієї країни, вони ж чули, що ти, Господе, посеред люду свого, що тебе, Господе, око в око бачять вони, та що хмара твоя стоїть над ними, і в хмаряному стовпі ти сам ідеш поперед ними за дня, в стовпі поломяному в ночі. А вбєш ти люд сей, як одного чоловіка, тодї й говорити муть народи, що чували про славу твою, кажучи: Тому повбивав Господь їх у степу, що не здолїв привести люд сей в ту землю, що про неї клявся їм. Нехай же оце возвеличиться сила твоя, Господе, як обітував єси словами: Господь повільний до гнїву і великий милостю, прощає провину й переступи, хоч не вважає безвинним винуватого, карає провину батьківську на синах у третьому й четвертому колїнї. Прости ж провину люду сього по великому милосердю твому, так як простив єси людові сьому від Египту аж досї! І рече Господь: Прощаю по слову твому. Но все таки, так існо, як я живий, сповниться вся земля славою Господньою; Всї ж люде ті, що вбачали славу мою і знамення мої, що я сотворив їх у Египтї і в степу, і спокушували мене десять раз і не слухали голосу мого, Вони не побачять землї, що про неї клявсь я батькам їх, всї, що зневажили мене, не бачити муть її. Но слугу мого Калеба, в котрого дух инший, і котрий пійшов за мною, приведу в землю, до якої сам він ходив, і внаслїдує її насїннє його. Амаликії ж та Канаанїї живуть у долинї; завтра обернїтесь і рушайте в степ по дорозї до Червоного моря.