Числа 14:1-25

Числа 14:1-25 УТТ

І піднялася вся громада, і здійняла голосіння; народ плакав усю ту ніч. Усі ізраїльські сини нарікали на Мойсея і Аарона. Уся громада казала їм: Краще б ми повмирали в Єгипетській землі чи в цій пустелі! О, якби ми повмирали! І навіщо нас Господь вводить у цю землю: щоб нам полягти в битві? Наші жінки й діти стануть здобиччю. Тому, хіба тепер не краще нам повернутися в Єгипет? І вони говорили один одному: Поставмо собі проводиря та повертаймося в Єгипет! Тоді Мойсей з Аароном упали на обличчя перед усією громадою ізраїльських синів, а Ісус, син Навина, і Халев, син Єфонії, — з тих, хто оглядав землю, — роздерли на собі одяг, і говорили до всієї громади ізраїльських синів, кажучи: Земля, що її ми оглянули, є дуже-дуже добра. Якщо Господь вибирає нас, то і введе нас у цю землю й дасть її нам, — землю, що тече молоком і медом. Але не будьте відступниками від Господа! Тож ви не лякайтеся народу тієї землі, бо він для нас — пожива. Адже сприятливий час відійшов від них, а серед нас — Господь! Не бійтеся їх! Однак уся громада сказала: Закидати їх камінням! Та Господня слава з’явилася в хмарі над наметом свідчення — усім ізраїльським синам. І Господь сказав Мойсеєві: Доки цей народ підбурюватиме Мене? Доки не віритимуть Мені посеред усіх ознак, котрі Я вчинив серед них? Уражу їх смертю і знищу їх! А тебе й дім твого батька зроблю великим та численним народом, — більшим, ніж цей. Та Мойсей сказав Господу: І почує єгиптянин, що Своєю силою Ти вивів з-поміж них цей народ. Але всі, хто живе на цій землі, чули, що Ти є Господом для цього народу, якому з’являєшся віч-на-віч, Господи; і Твоя хмара стала над ними, і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі. А вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули Твоє Ім’я, говоритимуть, кажучи: Оскільки Господь не зміг ввести цей народ в землю, котру їм пообіцяв у клятві, то вигубив його в пустелі. А тепер, хай же прославиться Твоя сила, Господи, як Ти сказав, промовляючи: Господь довготерпеливий, дуже милосердний і правдивий; прощає беззаконня, несправедливості й гріхи та жодним чином не вважатиме чистим винного, Котрий воздає за гріхи батьків дітям до третього й четвертого поколінь. Прости гріх цьому народові за великим Твоїм милосердям, як і був Ти милосердним до них від Єгипту й аж дотепер! А Господь сказав Мойсеєві: Я ще раз виявлю милосердя до них — за твоїм словом. Але живу Я, і живе Моє Ім’я, і Господня слава наповнить усю землю! Тому всі люди, які бачили Мою славу й ознаки, котрі Я вчинив у Єгипті і в цій пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу, — таки не побачать землі, котру Я пообіцяв у клятві їхнім батькам! Але їхні діти, які є тут зі Мною, які не знають ще ні добра, ні зла, усякий недосвідчений та молодий, — цим Я дам землю! А всі, хто підбурював Мене, не побачать її! Халев же, Мій раб, — оскільки в нього був інший дух і він пішов слідом за Мною, — то введу його в землю, в яку він уже ходив, і його потомство успадкує її! Та амалик і ханаанець живуть у долині. Завтра ви поверніть і йдіть до пустелі шляхом Червоного моря.