Неемія 4:1-6
Неемія 4:1-6 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Як почув Санваллат, що ми відбудовуємо мур, то дуже розлютився. Він висміював юдеїв перед своїми братами та військом Самарії. Він казав: «Що це роблять ті слабкодухі юдеї? Хіба ж самі вони спроможні? Чи будуть жертви приносити? Чи закінчать роботу за один день? Чи повернуть вони до життя каміння з купи пороху, до того ще й спалене?» Товія, що стояв поруч, додав: «Ту кам’яну стіну, що вони відбудовують, навіть лисиця розвалить, заскочивши!» Я, Неемія, мовив: «Послухай, о Боже наш, як із нас глузують. Пошли їхні збиткування на їхні ж голови. Хай самі вони стануть бранцями в чужій землі. Не прикривай вини їхньої, нехай гріх їхній не залишиться Тобою не помічений, бо вони ображали будівельників». Отож, ми відбудували разом мур навкруги Єрусалиму до половини. Люди були запалені на роботу.
Неемія 4:1-6 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сталося, як почув Санваллат, і Товійя, і араби, і аммонітяни, і ашдодяни, що направляється єрусалимський мур, що виломи в стіні стали затарасовуватися, то дуже запалилися гнівом. І змовилися вони всі разом, щоб іти воювати з Єрусалимом, та щоб учинити йому замішання. І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторожу вдень та вночі, перед ними. І сказав Юда: Ослабла сила носія, а звалищ багато, і ми не зможемо далі будувати мура!... А наші ненависники говорили: Вони не знатимуть і не побачать, як ми прийдемо до середини їх, і позабиваємо їх, та й спинимо працю! І сталося, як приходили ті юдеяни, що сиділи при них, то говорили нам про це разів десять, зо всіх місць, де вони пробували.
Неемія 4:1-6 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І сталося, коли почув Санаваллат, Товія, аравійці та амманійці, що піднялася висота стін Єрусалима, бо проломи почали замуровувати, то їм видалося це дуже поганим. І всі зібралися разом, щоб піти стати до бою проти Єрусалима. Ми ж помолилися до нашого Бога і виставили напроти них передовий пост — вдень і вночі з-перед їхнього лиця. І Юда сказав: Розбита сила ворогів, і землі багато, і ми не зможемо будувати стіну. А ті, хто пригнічував нас, сказали: Не дізнаються і не побачать, аж доки ми не пройдемо посеред них, повбиваємо їх і спалимо працю! І сталося, коли прийшли юдеї, які живуть поблизу них, то вони нам сказали: На нас підіймаються з усіх місць!
Неемія 4:1-6 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як почув Санаваллат, що ми будуємо мур, розсердився і лютився дуже та глузував з Юдеїв, І говорив при своїх братах та при Самарийських військових людях, і казав: Що роблять оцї нужденні Юдеї? невже ж їм се дозволять? невже ж вони приносити муть жертви? невже ж вони коли доведуть се до кінця? невже ж вони зроблять живим каміннє, що стало купами пороху, та ще до того й спалене? А Товія Аммонїй, що стояв коло його, відказав: Нехай собі будують; прийде лисиця й повалить їх камяний мур. Почуй, Боже наш, як із нас глузують, і поверни їх глум на їх голову і віддай їх на глум в землї полону, І не покрий беззаконностї їх, і нехай не зникне гріх їх перед лицем твоїм, за те, що вони засмутили будуючих! Ми одначе будували мур, і виведений був увесь мур до половини; та й у народу не остигала щирість до роботи.