Вiд Марка 9:1-29
Вiд Марка 9:1-29 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
І сказав їм Ісус: «Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже в усієї силі». Шість днів по тому Ісус узяв Петра, Якова та Іоана й вирушив з ними трьома на високу гору, щоб побути там з ними на самоті. І там Він преобразився в них на очах, а вбрання Його стало сліпучо білим — ніяка праля не могла б його так відбілити. Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом. І, звернувшись до Ісуса, Петро сказав: «Учителю, як добре, що ми тут! Дозволь нам поставимо тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея, і один для Іллі». Петро не знав, що сказати, бо вони були налякані. Тоді з неба спустилася хмара й огорнула їх тінню. І голос долинув із хмари: «Це Мій Улюблений Син. Слухайтеся Його!» Та підвівши очі, учні побачили, що більше з ними нікого немає, крім Самого Ісуса. Коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Не кажіть нікому про те, що бачили, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих». Учні добре те затямили, тільки міркували між собою, що то означає «воскреснути з мертвих». Вони запитали Ісуса: «Чому книжники стверджують, ніби першим мусить прийти Ілля?» На те Ісус їм відповів: «Це так, Ілля мусить першим прийти і все впорядкувати. Але чи не написано про Сина Людського у Святому Писанні, що Він прийме багато мук і буде зневажений? Та Я кажу вам, що Ілля вже прийшов, але люди вчинили з ним усе те погане, що хотіли, як і було написано про нього у Святому Писанні». Коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися до інших учнів, то побачили, що великий натовп зібрався навколо них, і книжники сперечаються з ними. Побачивши Ісуса, всі були здивовані й побігли назустріч, щоб привітати Його. Ісус запитав: «Про що ви з ними сперечалися?» І один з-поміж натовпу відповів: «Я привів до Тебе свого сина. Він одержимий нечистим духом, і цей дух не дає йому розмовляти. Як ухопить його, то кидає об землю. На устах піна виступає, він скрегоче зубами, дерев’яніє. Я просив учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли». І мовив Ісус у відповідь: «О роде невірний! Скільки ж ще часу Мені бути з вами? Скільки ж Мені вас терпіти? Приведіть хлопчика до Мене!» Тільки-но побачивши Його, нечистий так затряс хлопця, що той упав додолу, і почав качатися по землі, й піна виступила на устах його. Ісус запитав його батька: «Як давно з ним таке?» Батько відповів: «З дитинства. Багато разів він кидав мого сина в огонь або воду, щоб убити його. Якщо Ти можеш щось зробити, змилуйся, допоможи нам». Ісус промовив: «Чому ти сказав: „Якщо можеш?” — Бо немає нічого неможливого для того, хто вірує». Тієї ж миті батько вигукнув: «Але ж я вірую! Укріпи віру мою!» Побачивши, що натовп оточує їх, Ісус заговорив суворо до нечистого духа: «Ти, дух глухий і німий, наказую тобі вийти з цього хлопця й ніколи більше не входити в нього!» Нечистий дух заверещав, затрусив хлопця в жахливих конвульсіях і вийшов з нього. Було схоже на те, що хлопець помер, отож багато хто з людей казали, що він мертвий. Але ж Ісус узяв хлопця за руку, підняв його й поставив на ноги. Коли Ісус повернувся до помешкання, учні запитали Його на самоті: «Чому ми не змогли вигнати нечистого?» Та Він відповів їм, мовивши: «Цей рід можна вигнати лише молитвою і постом».
Вiд Марка 9:1-29 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І сказав їм: Істинно вам кажу: деякі з тих, що стоять тут, не скуштують смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі. А через шість днів Ісус узяв Петра, Якова та Іоана, вивів їх одних окремо на високу гору і преобразився перед ними: його одяг став блискучим, дуже білим, мов сніг, як на землі не може вибілити сукновал. І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, і вони розмовляли з Ісусом. Петро, заговоривши, сказав Ісусу: Равві, нам добре тут бути. Давай ми зробимо три намети: один Тобі, один Мойсею і один Іллі (бо не знав, що сказати, тому що вони були налякані). І з’явилася хмара й отінила їх, і пролунав голос із хмари: Це Син Мій улюблений; Його слухайте! Раптом вони подивились навколо і вже нікого не побачили з собою, крім одного Ісуса. Коли ж вони спускалися з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, поки Син Людський не воскресне з мертвих. І вони утримали ці слова при собі, розмірковуючи між собою, що значить «воскреснути з мертвих». І запитали Його: Чому книжники кажуть, що спочатку має прийти Ілля? Він сказав їм у відповідь: Справді, спочатку прийде Ілля і все відновить. А як тоді про Сина Людського написано, що Він має багато постраждати і бути зневаженим? Та кажу вам, що Ілля вже приходив, і з ним зробили все, що хотіли, як написано про нього. Прийшовши до решти учнів, Iсус побачив навколо них багато народу й книжників, які сперечалися з ними. І відразу весь народ, побачивши Його, дуже здивувався і, підбігаючи, став вітати Його. Він запитав книжників: Про що ви сперечаєтеся з ними? Один з народу сказав у відповідь: Учителю, я привів до Тебе свого сина, одержимого німим духом. Де тільки схопить його, кидає його на землю, і той пускає піну, скрегоче зубами й ціпеніє. Я казав Твоїм учням, щоб вигнали його, та вони не змогли. Iсус сказав йому у відповідь: О, роде невіруючий! Доки Я буду з вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене! І його привели до Нього. Коли хлопець побачив Його, дух відразу затряс ним, і він упав на землю і почав качатися, пускаючи піну. Iсус запитав його батька: Як давно це сталося з ним? Той сказав: З дитинства. Дух багато разів кидав його і у вогонь, і у воду, щоб погубити його; але якщо можеш щось зробити, то зжалься над нами, допоможи нам. Ісус сказав йому: Якщо можеш повірити, то все можливо для того, хто вірить. І батько хлопця відразу вигукнув зі слізьми: Вірю, Господи, допоможи моєму невір’ю! Ісус, побачивши, що збігається народ, заборонив нечистому духу, сказавши йому: Духу німий і глухий! Наказую тобі: вийди з нього і більше не входь у нього! І дух, закричавши і сильно затрясши ним, вийшов, а хлопець став як мертвий, так що багато хто казав, що він помер. Та Ісус узяв його за руку і підвів його, і той устав. Коли Він увійшов у дім, Його учні запитали Його наодинці: Чому ми не могли вигнати його? Він сказав їм: Цей рід не може вийти інакше, як від молитви і по́сту.
Вiд Марка 9:1-29 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі. А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі! І з’явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі... Бо не знав, що казати, бо були перелякані. Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся! І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса. А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне. І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих. І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти? А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений? Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано... А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними. І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його. І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними? І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має. А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли. А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його! І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною... І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства. І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи! Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе! Зараз батько хлоп’яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму! А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь! І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він... А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав. Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати? А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.
Вiд Марка 9:1-29 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Ісус промовив до них: Запевняю вас: деякі з тих, які стоять отут, не зазнають смерті, доки не побачать Боже Царство, що прийшло в могутності. А через шість днів Ісус бере Петра, Якова та Івана і виводить тільки їх самих на високу гору. І Він преобразився перед ними. Одяг Його став блискучим і таким білосніжним, що жодний білильник на землі не зміг би так вибілити. І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом. І озвався Петро, і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути. Зробімо три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі! Однак він не знав, що говорив, — так вони були налякані. І з’явилася хмара, яка оповила їх, і пролунав голос із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайте! І враз, озирнувшись навколо, не побачили біля себе вже нікого, крім одного Ісуса. А коли вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих. І вони зберегли те слово для себе, допитуючись: Що то значить — з мертвих воскреснути? І запитували Його, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спершу потрібно прийти Іллі? Він же пояснив їм: Ілля прийде раніше і приготує все. Тож написано про Сина Людського, що Він має багато постраждати і бути зневаженим. Та кажу вам, що Ілля прийшов, але зробили з ним те, що хотіли, як написано про нього. Повернувшись до учнів, вони побачили безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними. Як тільки ці люди побачили Його, зніяковіли і, підбігши, привітали Його. А Він запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою? І відповів Йому один із натовпу: Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа. Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами, ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли! А Він у відповідь каже їм: О роде невірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене! І його привели до Нього. Дух, побачивши Його, відразу затряс хлопцем. Упавши на землю, той качався, пускаючи піну. Ісус запитав його батька: Скільки часу, як це сталося з ним? Той відповів: З дитинства. Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо можеш, допоможи нам, змилосердься над нами! А Ісус сказав йому: Щодо «якщо можеш», то все можливе віруючому! Тут батько дитини, скрикнувши, [зі сльозами] вигукнув: Вірю! Допоможи моєму невірству! Зауваживши, що збігається натовп, погрозив нечистому духові, кажучи йому: Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього! Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець став як мертвий, так що деякі говорили, що він помер. А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той устав. Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: Чому ми не змогли його вигнати? А Він сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою [і постом].
Вiд Марка 9:1-29 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї. А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити. І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом. І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один. Не знав бо, що казати: були бо полякані. І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте. І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою. Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне. І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути. І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше? Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений. Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него. І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними. І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його. І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними? І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого. І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли. Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене. І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись. І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку. І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами. Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому. І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству. Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него. І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер. Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав. І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його. І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.