І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї. А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити. І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом. І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один. Не знав бо, що казати: були бо полякані. І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте. І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою. Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне. І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути. І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше? Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений. Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него. І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними. І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його. І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними? І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого. І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли. Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене. І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись. І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку. І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами. Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому. І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству. Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него. І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер. Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав. І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його. І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.
Біблія
Біблія для діточок
