Вiд Марка 6:17-29
Вiд Марка 6:17-29 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ірод сам віддав наказ схопити Іоана й кинути його до в’язниці. І зробив він це, щоб задовольнити Іродіаду, яка була дружиною Іродового брата Пилипа, але пізніше Ірод узяв з нею шлюб. Іоан попереджав Ірода: «Не годиться тобі брати за себе дружину брата свого». Й Іродіада затаїла лють на Іоана й хотіла вбити його. Але нічого вдіяти не могла, оскільки Ірод боявся Іоана, знаючи його як чоловіка праведного й святого, і оберігав його. Ірод завжди слухав Іоана з задоволенням, але водночас він відчував занепокоєння. Та от настав сприятливий день, коли на свій день народження Ірод запросив на обід своїх урядовців, воєначальників і найможновладніших людей Ґалилеї. Дочка Іродіади прийшла на свято й дуже догодила своїм танком Іродові та його гостям. Тож цар звернувся до неї: «Проси все, що побажаєш. І я дам тобі». І він поклявся їй: «Я дам тобі все, що попросиш, хоч півцарства!» Та вийшла й запитала в матері: «Що мені попросити?» І мати навчила її сказати: «Дай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці». Дівчина тут же попрохала царя: «Будь ласка, подай мені зараз голову Іоана Хрестителя на тарілці». Цар дуже засмутився, але вже дав обіцянку в присутності своїх гостей, й тому не хотів їй відмовити. Тож він негайно послав солдата з наказом принести Іоанову голову. І той пішов та стяв голову Іоанову і приніс її на тарілці й віддав дівчині, а та віддала її своїй матері. Коли Іоанові учні почули про те, вони прийшли й забрали його тіло та поклали у гробницю.
Вiд Марка 6:17-29 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Бо цей Ірод, пославши, схопив Іоана і зв’язав його у в’язниці через Іродіаду, дружину свого брата Филипа, тому що той одружився на ній. Бо Іоан казав Іроду: Не можна тобі мати дружину твого брата. Іродіада ж таїла на нього злобу і хотіла вбити його, та не могла. Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він чоловік праведний і святий, і беріг його; і, послухавши його, багато чого робив, і слухав його з задоволенням. І ось настав слушний день, коли Ірод на свій день народження влаштував бенкет для своїх вельмож, воєначальників та галілейської знаті. І коли дочка тієї Іродіади ввійшла, станцювала й догодила Іроду й тим, що возлежали з ним, цар сказав дівчині: Проси в мене, що тільки хочеш, і я дам тобі. І поклявся їй: Що тільки попросиш, я дам тобі, навіть до половини свого царства. Вона вийшла й сказала своїй матері: Що мені попросити? Та сказала: Голову Іоана Хрестителя. Вона відразу ввійшла з поспіхом до царя й попросила: Хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя. Цар дуже засмутився, та ради клятви й тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй. І, відразу пославши охоронця, цар наказав принести голову Iоана. Той пішов, відтяв йому голову у в’язниці, і приніс його голову на блюді, і дав її дівчині, а дівчина віддала її своїй матері. Почувши про це, його учні прийшли, взяли його тіло і поклали його в гробниці.
Вiд Марка 6:17-29 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в’язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею. Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого! А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла. Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки. Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині, і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі! І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого! Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя... І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя! І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити. І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову. І пішов він, і стяв у в’язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері... А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.
Вiд Марка 6:17-29 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Адже Ірод, пославши воїнів, схопив Івана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Іван сказав Іродові: Не годиться мати тобі жінку твого брата! Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Івана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, і оберігав його, а слухаючи, дуже непокоївся, але слухав з насолодою. Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галилейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі! І він поклявся їй: Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого. І вона, вийшовши, запитала в матері: Що попросити? Та ж сказала: Голови Івана Хрестителя! І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: Хочу, щоб негайно дав ти мені на полумиску голову Івана Хрестителя! І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав свого охоронця, наказавши принести голову Івана. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері. А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поховали його в гробниці.
Вiд Марка 6:17-29 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Сей бо Ірод, піславши, взяв Йоана, та й звязав його в темницї за Іродияду, жінку Филипа, брата свого; бо оженивсь із нею. Сказав бо Йоан Іродові: Що не годить ся тобі мати жінку брата твого. Іродияда ж лютувала на него, й хотїла його вбити, та не могла. Ірод бо боявсь Йоана, знавши його, яко чоловіка праведного й сьвятого, то й беріг його й, слухаючи його, багато робив, і залюбки його слухав. Як же настав день нагідний, коли Ірод на свої родини бенкет справив дукам своїм, та гетьманам, та значним Галилейським, і як увійшла дочка тієї Іродияди, танцювала, й догодила Іродові, й тим, що сидїли з ним, озвав ся цар до дївицї: Проси в мене, чого бажаєш, а дам тобі. І поклявсь їй: Що, чого б у мене нї попросила, дам тобі, хоч би й половину царства мого. Вона ж, вийшовши, каже матері своїй: Чого просити? Та ж каже: Голови Йоана Хрестителя. І, ввійшовши зараз швидко до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб менї дав зараз на блюдї голову Йоана Хрестителя. І зажурившись вельми цар, та задля клятьби й задля тих, що з ним сидїли, не хотїв їй відмовити. І зараз піславши цар ката, звелїв принести голову його; він же пійшовши, стяв його в темницї. І принїс голову його на блюдї, і дав її дївицї, а дївиця дала її матері своїй. І, довідавшись ученики його, пійшли і взяли тїло його, та й положили його в гробі.