Бо цей Ірод, пославши, схопив Іоана і зв’язав його у в’язниці через Іродіаду, дружину свого брата Филипа, тому що той одружився на ній.
Бо Іоан казав Іроду: Не можна тобі мати дружину твого брата.
Іродіада ж таїла на нього злобу і хотіла вбити його, та не могла.
Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він чоловік праведний і святий, і беріг його; і, послухавши його, багато чого робив, і слухав його з задоволенням.
І ось настав слушний день, коли Ірод на свій день народження влаштував бенкет для своїх вельмож, воєначальників та галілейської знаті.
І коли дочка тієї Іродіади ввійшла, станцювала й догодила Іроду й тим, що возлежали з ним, цар сказав дівчині: Проси в мене, що тільки хочеш, і я дам тобі.
І поклявся їй: Що тільки попросиш, я дам тобі, навіть до половини свого царства.
Вона вийшла й сказала своїй матері: Що мені попросити? Та сказала: Голову Іоана Хрестителя.
Вона відразу ввійшла з поспіхом до царя й попросила: Хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя.
Цар дуже засмутився, та ради клятви й тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй.
І, відразу пославши охоронця, цар наказав принести голову Iоана. Той пішов, відтяв йому голову у в’язниці,
і приніс його голову на блюді, і дав її дівчині, а дівчина віддала її своїй матері.
Почувши про це, його учні прийшли, взяли його тіло і поклали його в гробниці.