Вiд Марка 4:3-11
Вiд Марка 4:3-11 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти. І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували. Друге ж упало на ґрунт кам’янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло то зів’яло, і, коріння не мавши, усохло. А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало. Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз. І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах
Вiд Марка 4:3-12 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Він сказав: «Послухайте! Вийшов селянин і заходився сіяти. Коли він кинув на ріллю зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його. Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко, та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння. Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки, і ті не дали врожаю. Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більше від посіяного». Потім Він додав: «Той, хто має вуха, нехай почує!» Коли натовп залишив Ісуса, то дванадцять апостолів та інші Його послідовники запитали Його про притчі. І Він їм сказав: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а для всіх інших вони скриваються в притчах
Вiд Марка 4:3-11 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Слухайте: ось вийшов сіяч сіяти. І коли сіяв, одне впало край дороги, і прилетіли пташки небесні і поклювали його. Інше впало на кам’янистий грунт, де було небагато землі, і відразу проросло, бо земля була неглибока. Коли ж зійшло сонце, було обпалене і, не маючи кореня, засохло. Ще інше впало в терен, і терен виріс і заглушив його, і воно не дало плоду. Ще інше впало в добрий грунт і дало плід, що ріс і зростав, і принесло яке тридцять, яке шістдесят, а яке сто. І сказав їм: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! Коли Він залишився на самоті, ті, що оточували Його, разом із Дванадцятьма запитали Його про цю притчу. Він сказав їм: Вам дано пізнати таємницю Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе говориться притчами
Вiд Марка 4:3-11 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти. І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували. Друге ж упало на ґрунт кам’янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло то зів’яло, і, коріння не мавши, усохло. А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало. Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз. І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах
Вiд Марка 4:3-11 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Слухайте! Ось вийшов сіяч сіяти. І коли сіяв, одне зерно впало край дороги, і налетіли птахи та визбирали його. А друге впало на кам’янистий ґрунт, де не було достатньо землі, і відразу зійшло, бо земля була неглибока. А як сонце піднялося, — зів’яло і, не маючи коріння, засохло. А інше впало між терня; тож виросло терня і заглушило його, і воно не дало плоду. Ще інше впало на добру землю, зійшло, дало паросток та росло; і принесло врожай: одне — в тридцять, одне — в шістдесят, а одне — в сто разів. І сказав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає! А коли Він залишився Сам, ті, які були з Ним разом з дванадцятьма, запитали Його про ці притчі. І Він відповів їм: Вам дарована таємниця Царства Божого, а тим, зовнішнім, усе роз’яснюється в притчах
Вiд Марка 4:3-11 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Слухайте: Ось вийшов сїяч сїяти: і сталось, як сїяв, одно впало над шляхом, і налетїло птаство небесне, й пожерло його. Инше ж упало на каменистому, де не мало доволї землї, і зараз посходило, бо не мало глибокої землї. Як же зійшло сонце, повяло, й, не маючи кореня, посохло. А инше попадало між тернину, й тернина, розвившись, поглушила його, і овощу не дало. А инше впало на землю добру, й дало плід, що сходив і ріс, і вродило одно в трийцятеро, а одно в шістьдесятеро а одно в сотеро. І рече до них: Хто має уші слухати, нехай слухає. Як же був на самотї, питались у Него ті, що з Ним, разом з дванайцятьма, про приповість. І рече до них: Вам дано знати тайну царства Божого; тим же, що осторонь, у приповістях усе стаєть ся